Кабмін виганяє румунів з КГЗКОРу

Українська делегація 8-9 квітня 2008 проведе переговори в Румунії з питання Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР), причому українська сторона має намір просити румунських партнерів надати письмову відмову від участі в добудові підприємства.

Про це в середу інформує "РБК-Україна" з посиланням на заступника міністра промислової політики Сергія Грищенко.

Як повідомляв "Обозреватель", в жовтні 2007 року румунська сторона висловлювалася за свою участь у добудові комбінату .

Після цього необхідно прийняти у румунської сторони її частину об'єктів незавершеного будівництва, сказав Грищенко. Розрахунок з Румунією пропонується проводити грошима, а не окатишами. Такі ж переговори пройдуть і зі Словаччиною. Проте дата зустрічі ще не підтверджена зі словацького боку.

Раніше Президент Віктор Ющенко висловив думку, що на Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (КГЗКОР) повинен прийти інвестор , який вкладе в проект реальні кошти і забезпечить переробку окислених руд, обслуговування міжнародних зобов'язань України і розвиток інфраструктури.

Президент розкритикував урядові дії відносно приватизації (КГЗКОР), зазначивши, що вказаний об'єкт є міжнародним, і Україна несе певні зобов'язання по ньому перед Румунією та Словаччиною. Саме тому раніше було прийнято рішення не про приватизацію КГЗКОР, а про створення СП з його добудови, підкреслив Ющенко.

Він вважає неприйнятним раніше висунуті пропозиції, згідно з якими підприємство повинно було зосередитися на виробництві залізорудних окатишів, а переробку окислених руд повинно було почати через 8-9 років. У цьому СП має бути інший підхід, вважає Президент. "І такі реальні інвестори, повірте мені, на ринку є", - підкреслив Ющенко.

Водночас голова ФДМУ Валентина Семенюк вважає, що включення Криворізького ГЗКОР в список підлягають приватизації в 2008 р. об'єктів не було погоджено з Фондом держмайна. Вона зазначила, що в даний час діють дві постанови Кабміну - про приватизацію КГЗКОР і по створенню СП з його добудови. "Жодне з них не було скасовано. Обидва вони є діючими", - сказала Семенюк. Вона також зазначила, що продаж недобудованого об'єкту, яким нині є КГЗКОР, без попереднього узгодження питання з іншими учасниками пайового будівництва (Словаччина, Румунія, Болгарія) призведе до тривалих судових спорах з ними.

Нагадаємо, що будівництво КГЗКОР було розпочато в СРСР за участю Румунії, Болгарії та Словаччини. Частка України в даному проекті складає 56,4%.