Затишшя перед ...?

Якою буде осіння політико-суспільна погода? Відповідь на це питання в різних політичних таборах формулюють на основі кардинально відмінних прогнозних показників. Опозиція традиційно говорить про осінній загостренні, влада - про те, що шквали та грози не прогнозуються. Однак ймовірні невеликі опади у вигляді вуличних протестів представників окремих цільових груп, чиї інтереси порушено законодавчо-реформаторські нововведення, допускають в стані влади. І, відзначимо, небезпідставно.

Провісників осінніх протестних опадів є чимало, ключових - декілька. По-перше, це неминуча реакція на прийняту в "пожежному режимі" пенсійну реформу (а її другий етап запланований законодавцями якраз на вересень). По-друге - прогнозоване невдоволення зростанням ціни на блакитне паливо для населення. По-третє, актуалізація "хворий" теми - земельного ринку. На осінь заплановано прийняття законодавчої та технічної бази для введення з 2012 року повноцінного ринку землі сільськогосподарського призначення. Конкретно - законів про державний земельний кадастр (на даному етапі прийнятий лише за основу), електронного загальногромадянського кадастру, який має запрацювати вже в грудні. До кінця року намічено закінчити інвентаризацію землі.

Крім того, прийдешньої осені буде закінчена розробка пропозицій щодо другого етапу адмінреформи. Мова серед іншого йде про скорочення середнього та нижнього рівня чиновницького апарату. Навряд чи багатотисячна чиновницька армія сприйме ініціативу "на ура". І навряд чи, знаючи про плани влади, чиновники підвищать рівень надаваних громадянам послуг. Рівень, який сьогодні і так дорівнює ... Загалом, всі ми на особистому досвіді знаємо, чому дорівнює.

Перераховувати "больові точки" можна ще і ще. Однак ключовий висновок лежить на поверхні: будь-який, мало-мальськи непопулярний (нехай навіть лише на первинному етапі "життя") закон може стати якщо не причиною, то вже точно приводом для масових вуличних протестів. Тим більше, якщо опозиція активно підкидає дрова у вогонь громадських пристрастей. Тим більше, якщо українці (давайте говорити відверто) відмінно освоїли практику махання прапорами нема за громадянську позицію, не за суспільну ідею, і не за спасибі ... Розцінки послуг потенційних учасників вуличної протестної діяльності - відомі всім. Як відомо і те, що цей метод апробувала як влада, так і опозиція. Організатори думають: чому не купувати, якщо продаються? Народ розмірковує: вони крадуть постійно і в особливо великих розмірах, нехай хоч зрідка крихтами діляться. У кінцевому рахунку, приходимо до девальвації протестних акцій "стараннями" обох сторін. Проте це - тема для окремої розмови.

Ескалацією політичної напруги восени напевно стане підсумок "судного літа". З урахуванням того, що процес над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценко не завершився, не будемо забігати наперед, озвучуючи ймовірні постсудебние реакції опозиції і суспільства. Втім, контури цих реакцій і так видно неозброєним оком. Зокрема, очевидно, що заради власного виживання опозиція використовуватиме будь-які "ліки". У тому числі, звичайно ж, вуличні протестні акції.

І, нарешті. Що таке осінь - 2011? Це, крім іншого - фактичний старт неминуче "гарячого" виборчого парламентського марафону. У законодавчих парламентських засіках припадає пилом цілих 6 законів, що претендують на роль повноцінних правил виборчої гри - 2012. І це притому, що свій закон в Раду ще не вніс Мін'юст.

Навколо цього питання неминуче (зі зрозумілих усім причин) розгорнеться запекла боротьба за місце під парламентським сонцем. У дербі будуть брати участь як діючі парламентські гравці, так і потенційні "слуги народу". Словом, тут точно буде "гаряче". Наскільки? Про це, серед іншого, "Обозреватель" поцікавився у експертів.

Ігор Когут, керівник Лабораторій законодавчих ініціатив:

Не буду оригінальним, якщо скажу, що осінь прогнозується як певна реакція на певні затверджені рішення влади. Зокрема - пенсійне законодавство. Я думаю, що буде безліч політичних і аналітичних виступів відносно цих реакцій. Якою буде реакція? Тут варто говорити про різних форматах. Будуть, думаю, і жорсткі виступи, інспіровані різними політичними силами, а також профспілками. Акції, пікети з першого дня роботи ВР після літніх канікул будуть ознакою початку політичного сезону. Це перший аспект.

Другий аспект - політичний. Він, можливо, не викличе жорстких виступів і соціальної напруги, проте почнуться серйозні дебати навколо виборів. Воно й не дивно. До виборів залишиться рік і невизначеність в питанні виборчої системи, майбутнього багатьох нинішніх політиків, так чи інакше, поверне суспільно - політичний дискурс в сторону розмов про вибори. І тут знову стане актуальним питання про наших політрепресованих (якщо так можна сказати про опозицію). Багато буде говоритися про те, що судові процеси проти Тимошенко, Луценка - спроба не допустити їх до участі у виборах.

Михайло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології:

Ситуація на політичному полі буде залежати від кількох речей. По-перше, від підсумку відомих судових процесів. Є ймовірність, що вони закінчаться до осені і значить, будуть якісь наслідки, які будуть впливати на поведінку гравців (громадян) на політичному полі.

По-друге - прийняття деяких законопроектів, які вплинуть і на суспільство, і на політичний клас. Для політичного класу - це закон про вибори. Для суспільства - це земельна реформа і продовження пенсійної реформи. Загалом, нас чекає спекотна політична осінь. Причому, що важливо - з наповненням ідейним, ідеологічним, чого давно не було.

Сьогодні часто звучать думки про масові акції протесту. Крім того, є опитування, які свідчать про наростання суспільної напруги і т.д. Для мене це непереконливо. Я б у цьому випадку сказав наступне. Сильне розчарування від Майдану (нехай пройшли роки) ще не випарувалося. Це розчарування ще діє, тому говорити про щось масовому, масштабному не доводиться. Що можливо? Можлива оперативна реакція, коли якийсь сектор активних людей (як було у випадку з малим бізнесом) буде прямо ущемлений. Що-небудь подібне цьому я ще допускаю, але в масові акції протесту політичного характеру не вірю.

Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій:

1 вересня діти підуть до школи, а політики - на вибори. За великим рахунком, виборча кампанія вже стартувала, проте нині вона знаходиться, скажімо так, в вялотекущей фазі. Однак, якщо врахувати ймовірність впровадження змішаної виборчої системи ... Уже забули, як це робиться і, безумовно, все кинуться, як кажуть, підгортати мажоритарні округи. Боротьба за місця в майбутньому парламенті, ймовірно, буде головним трендом не тільки осені, а й майбутнього року.

Костьольна суспільних настроїв. Я не думаю, що восени вони будуть досить напруженими з високою температурою кипіння. Зараз часто доводиться чути про те, що, от, мовляв, восени "вибухнуть" протестні настрої. На мій погляд, такі прогнози несерйозні. На цю тему можна розмірковувати лише теоретично, тому як передбачити серйозні масові хвилювання, я вважаю, нереально. Як приклад тут можна навести події в північній Африці. Якщо прочитати всіх великих фахівців - арабістів, ми побачимо, що за місяць до відомих подій, ніхто про них не говорив взагалі.

Тому, коли я чую, коли наші відомі і менш відомі політологи починають розповідати, що і як буде восени, я тихенько посміхаюся, оскільки, на мій погляд, революції і виступи не передбачаються. Їх можна планувати, каталізувати. Але політики, які планують так діяти, повинні розуміти одну просту річ - рейтинг політиків-опозиціонерів повинен бути вище рейтингу влади. Більш того, якщо він буде низьким (умовно кажучи, менше третини людей будуть підтримувати), я також не бачу серйозних передумов для масових акцій.

Насправді, восени ситуація буде знаходитися в руках влади. Якщо раніше, на мій погляд, головним ініціатором подій, дій, інформприводів була Тимошенко, то зараз - це влада. Наскільки влада зуміє скористатися цією можливістю? Покаже час. Однак якщо не буде суспільного діалогу, то у влади можуть бути проблеми, оскільки опоненти можуть цим скористатися. І, до речі, деякі правильні кроки, які необхідно здійснювати, будуть називатися поганими, і в це будуть вірити (за відсутності соціального діалогу).

Не знаю, чи розуміє це влада, але осінь для неї почнеться відліком. Відліком спроби повернути кредит довіри. Причому не так до влади, як до інститутів влади. Це, як мені здається, найголовніше завдання, яке необхідно виконувати. Однак зараз намагаються думати про рейтинги ... Я вважаю, це помилкове судження, оскільки з тим, щоб росли рейтинги, необхідно повернути кредит довіри до владних інститутів. І я б опозиції порадив займатися поменше, скажімо так, лозунгової політикою. Чому? Тому що вони повинні розуміти, що якщо вони зведуть до нуля довіру громадян до інститутів влади, у разі приходу до влади інших політичних сил, у них будуть великі проблеми.

Ще б я порадив наступне. Коли восени діти підуть в класи, нехай наші політики (як опозиційні, так і провладні) також сядуть за парти і прочитають розумні книги. Книги, які відкрили б їм одну просту істину: момент, коли в 2005 році ми почали вирішувати внутрішні політичні проблеми за допомогою зовнішнього фактора, став великою проблемою для України. І ми зараз є свідками, коли представники однієї політичної сили наймають аудиторів, щоб довести посадовий злочин, інші теж наймають з тим, щоб довести, що нічого не було. І всі чекають, щоб якась організація сказала слово, не розуміючи очевидного. Для легалізації всіх дій влади чи опозиції потрібні не добрі дяді-за кордону, а громадяни України. І поки наші політики цього не зрозуміють, у нас завжди будуть серйозні проблеми. Це є не тільки комплексом "меншовартості" в контексті самої держави і тих людей, які є в політиці. Це насправді свідчить про те, що держава і люди, які займаються політикою, нездатні самостійно вирішувати всередині політичні проблеми. Хотілося б, щоб, нарешті, навчилися.

У сухому залишку, я б так сказав: восени почнеться телесеріал, який повинен завершитися в 2012-му. Передвиборчий період буде знаковим для країни. Мова йде про те, в якому напрямку піде Україна в контексті свого розвитку? Не з точки зору інтеграції в Росії чи Європи, про що часто говорять. А з точки зору кінцевої форми правління. Тоді можна буде говорити про те, наскільки демократичною буде ця форма правління, і чи можна буде зараховувати Україну до когорти європейських демократичних країн. Це насправді дуже серйозно, однак, на мій погляд, не всі це розуміють.

З Заходу роблять спочатку обережні натяки, зараз - більш жорсткі. А ми між собою знову ведемо політичну війну. Якщо така тенденція триватиме, ми можемо стати свідками того, що за допомогою самого демократичного інструменту (виборів) зміна влади у нас більше не буде відбуватися. Опозиція захоче приходити до влади за допомогою радикальних способів, а влада буде радикально захищатися. Потрібно розуміти, що це є серйозною загрозою. Неприємно, що сьогодні одна й інша сторона апелюють до негативних емоцій людей, роблячи акценти на тому, хто хороший, хто - поганий, хто свій, а хто чужий. Так можна догратися до того, що у нас виникнуть проблеми з територіальною цілісністю держави. У цьому сенсі осінь-2011 стане початком, а вже в 2012-му ми побачимо, до чого підемо. Чи станемо (у хорошому розумінні) нормальною країною або залишимося як зараз - незалежною державою. Чому незалежним? Та тому що від України нічого не залежить.