В Україні нікому контролювати якість палива

В Україні фактично відсутня система контролю якості нафтопродуктів, - до такого висновку приходить галузеве видання "Термінал". Причин ситуації, що склалася, на думку експерта видання Геннадія Рябцева, безліч. Серед іншого експерт відзначає протиріччя в законодавстві, малу кількість сучасних лабораторій, відсутність єдиного реєстру гравців ринку, а також наявність економічних стимулів для виробництва низькоякісної продукції та недостатнє фінансування органів контролю та стандартизації. Ці та інші системні проблеми призвели до того, що з другої половини 2008 року, перевірками якості палива в Україні займалися фактично лише трейдери і громадські організації.

При цьому якщо перші намагаються утримати якість пропонованої продукції на досить високому рівні (звинувачення в реалізації неякісних продуктів загрожує падінням продажів), то другий часто не вистачає професіоналізму для проведення перевірок на гідному рівні. "Директора і президенти всіляких інститутів захисту прав споживачів не тільки не є фахівцями в галузі метрології, але мають саме дилетантське уявлення про предмет перевірок. Не дивно, що якість керованих ними досліджень далеко від досконалості, а через декларованої незалежності то й справа визирають вуха спонсорів ", - стверджується у публікації.

Найвідомішою громадською організацією, що проводить перевірки якості палива в країні, є Інститут споживчих експертиз (ІСЕ). У липні Інститут заявив про запуск масштабного проекту по "незалежної перевірки пального на АЗС України і створення єдиного реєстру кількості порушень щодо якості палива". Аналізуючи інформацію про заявлені плани, а також про вже виконану роботу, експерт "Терміналу" приходить до висновку про те, що об'єктивність цієї кампанії викликає чимало сумнівів.

Зокрема, оголошена організацією ініціатива (перевірка усього реалізованого в країні палива) вимагає величезних грошових витрат і людських ресурсів. При цьому 27 регіональних підрозділів Держспоживстандарту, витрачаючи на лабораторні дослідження 3,5 мільйона гривень на рік, були здатні перевірити лише 0,5% реалізованих нафтопродуктів.

Експерт видання, розглядаючи результати вже проведених ІЕП перевірок, наводить ряд помилок і невідповідностей, допущених у звітах. Наприклад, заявляючи про проведення рейду на 200 АЗС у семи містах України, експерти ІСЕ не вказують ні дати перевірок, ні адреси та приладдя заправок, що реалізують неякісне паливо. Крім того, експерти ІСЕ плутають марки бензину, перевірки якості і встановлення марки палива, роблять висновок про відповідність нафтопродуктів стандарту на підставі неповного переліку показників якості і так далі. Також в ІСЕ, наприклад, подають дані про кількість реалізованого палива, яке відповідає нормативам Євро-4, Євро-5. Тим часом, дані нормативи встановлюють граничні викиди шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобілів. Тобто на відповідність їм перевіряють паливо, а транспортні засоби.

Враховуючи ці та інші невідповідності у звітності ІСЕ, експерт робить висновок про те, що довіряти дослідженням подібних організацій дуже важко через їх непрофесійності, ангажованості і в силу того, що джерела фінансування таких компаній часто невідомі. "Країна потребує публічної, професійної, колегіально керованої і публічно фінансованої асоціації, побудованої на принципах відкритого і рівноправного участі держави, бізнесу і споживача", - йдеться у публікації.

З іншого боку, на думку експерта, поки такої організації немає, можна довіряти державним перевіряючим органам, а також власного досвіду. Відзначимо також, що до кінця 2010 року на лабораторні дослідження зразків продукції, відібраних у роздрібній мережі, Держспоживстандарт отримає 1,8 мільярда гривень, собщаєт Подробиці .