Лукашенко вимагає у Януковича грошей за держкордон
Мінськ, який ратифікував Договір про державний кордон, не віддає ратифікаційні грамоти і вимагає від Києва виплати 130 млн дол нібито наявного держборгу.
За даними джерела, конфлікт між Києвом і Мінськом вже призвів до зриву двосторонніх переговорів на вищому рівні. У минулу п'ятницю, 28 травня, в Батурині Чернігівської обл. планувалося провести зустріч президентів України і Білорусії Віктора Януковича і Олександра Лукашенка. Обласна ДАІ навіть розповсюдила попередження про те, що дорога від білоруського кордону до Батурина буде перекрита, але візит так і не відбувся.
Також, за словами джерела в Адміністрації Президента України, зустріч готувалася до останнього моменту, і лише напередодні було прийнято рішення її скасувати. "Мінськ дав зрозуміти, що не має наміру завершувати процедуру ратифікації і набуття чинності угоди про держкордон. У таких умовах зустріч на вищому рівні не мала сенсу, і ми домовилися про її скасування", - сказав український дипломат.
Нагадаємо, Договір про державний кордон був підписаний в 1997 р. і в той же рік ратифікований Україною. Білорусія ж протягом 13 років блокувала його ратифікацію. Мінськ вимагав, щоб спочатку Київ погасив борг українських господарюючих суб'єктів перед Білорусією, що накопичився до 1992 р. Київ зі свого боку відмовлявся визнавати за собою цей борг.
В кінці 2009 р. президенти Олександр Лукашенко і Віктор Ющенко повідомили про вирішення проблеми. В обмін на списання боргу Україна пообіцяла продавати Білорусії електроенергію зі знижкою для реекспорту до Литви. Незабаром договір про держкордон надійшов до білоруського парламенту, у квітні ц.р. документ ратифікували обидві його палати, а 21 травня підписав Олександр Лукашенко. Сторонам залишалося обмінятися ратифікаційними грамотами, проте Мінськ відмовився проводити цю формальну процедуру. Пише "Комерсант Україна" з посиланням на джерела в дипломатичних колах.
Джерела стверджують, що узгоджена в листопаді 2009 р. схема компенсації залишилася нереалізованою. "Білорусь купує електроенергію за ціною оптового ринку. Це дуже дешево, і вони отримують хороший прибуток від реекспорту. Але вони хотіли брати ще дешевше. А ми не можемо надати додаткову знижку через обмеження, які накладає законодавство", - пояснив один зі співрозмовників .
Залишається неузгодженою також сума не визнаного Україною держборгу. У різні періоди на переговорах називалися різні цифри, до 226 млн дол Торік джерело в переговорній групі стверджувало, що президенти узгодили компенсацію у розмірі 50 млн дол, проте сьогодні ця домовленість не діє. "Білоруси кажуть про борг в 130 млн дол Але я стверджую: забудьте, ми точно не будемо відшкодовувати таку суму", - заявив один з українських дипломатів.
Варто також нагадати, що Україна і Білорусь підписали в 2003 р. двосторонній протокол, відповідно до якого був визначений обсяг фінансових зобов'язань України на рівні 134 млн дол Українська сторона в листопаді 2003 р. пропонувала Білорусі на 80% погасити заборгованість шляхом облаштування кордонів і будівництва прикордонних переходів.
Договір про державний кордон між Білоруссю і Україною передбачає створення спільної комісії для проведення демаркації. Документ визначає поняття держкордону на суші, воді, в надрах і повітряному просторі. Умови проходження зафіксовані в протоколі-описі проходження лінії держкордону і в альбомі топографічних карт.
Відзначимо, голова Державного прикордонного комітету Білорусі Ігор Рачковський заявив, що тривалість робіт з демаркації білорусько-українського кордону може скласти до десяти років. За даними ЦПК, для фінансування робіт з демаркації в 2010-2020 рр.. потрібно поетапно виділити з бюджету близько 51 млрд руб.