Блог | Путіну Зеленський не потрібен

Заступник голови Офісу президента України Вадим Пристайко заявив на зустрічі радників лідерів нормандської четвірки 12 липня досягнута попередня домовленість про обмін полоненими в форматі 15 на 15 або 10 на 10. "Наше завдання – обміняти, отримати наших людей назад і розблокувати цей процес обміну всіх на всіх ", – заявив він.

Прочитавши заголовок цієї новини на OBOZREVATEL, я подумав: може, вони домовилися про полонених моряків, але, прочитавши текст, я зрозумів, що мова про домовленості в рамках Мінських угод і обміну, власне, з ОРДЛО.

На рівні Суркова, радника Путіна по Україні, і Пристайка, заступника голови Офісу президента, такі питання можуть обговорюватися, і по них навіть надані повноваження домовлятися. Сталося це ще й тому, що тепер цю функцію не виконує славнозвісний Медведчук. Тому що раніше без нього ці питання не вирішувалися.

Зараз, мабуть, цю функцію переговорів передали Пристайку, якого прогнозують на місце міністра закордонних справ. І в цьому логіка є – ведення подібних переговорів дипломатичними відомствами двох країн або, як мінімум, представниками цих двох відомств.

Читайте: Звільнення полонених українських моряків: у Росії зробили термінову заяву

Я, думаю, що вони дійсно домовилися. Швидше за все, це стара домовленість, нереалізована ще за колишньої влади. Москва свідомо, більше року, фактично блокувала процес обміну полоненими з ОРДЛО. Питання це рушив з місця, тому що Москва цього не хотіла. Просто вони не хотіли допомагати Порошенку в його успішних справах – якби він обмінював людей, його ставки на виборах б зростали. Це була політична гра Москви на зміну влади в Україні.

Яка мотивація у Путіна зараз? Власне, загалом вона не змінилася. Якщо хтось думає, що Зеленський – його внучок, і він буде йому допомагати просто тому, що він не Порошенко, то це дуже велика помилка.

Гра не закінчиться, вона продовжиться, і до Зеленського ставлення не буде кращим, ніж було до Порошенка. Тому що Москва торпедує будь-яку владу в Україні. Їм вигідна слабка влада, незалежно від того, хто президент.

Вони хочуть керувати політичними процесами, в тому числі по переговорах у мінському, в "нормандському" форматі не тільки зовні, але і зсередини України. Щоб скрізь були умови, за яких Україна грузла б по руках і ногах у внутрішніх протиріччях.

Читайте: Батька збили з ніг: звільненого Медведчуком полоненого забрала СБУ

Тому я не вважаю, що переговори будуть швидкими. Риторичне питання: а в чому причини для звільнення полонених? Москва готова обміняти 24 моряків на одного Вишинського? Я такого ні разу не бачив. Такої антиросійської "арифметики" Москва собі ще жодного разу не дозволяла. Я не вірю в такий альтруїзм з боку Москви, щоб поміняти одного на 24. З чого це? Що сталося такого, щоб Москва так розщедрилася?

Тому відповідь на запитання про те, чи піде Путін на якісь кроки, щоб розблокувати цей процес, така: і так, і ні. Він буде робити це тільки у власних інтересах. Чому? Тому що 24-26 серпня в Біарріці пройде саміт G7, на який Путін запрошений президентом Макроном. Нібито поза рамками G7 він буде зустрічатися з самим Макроном і рядом інших осіб. Можливо, з Трампом і Меркель.

Тому до серпня Путіну потрібно публічно щось продемонструвати, щоб показати, що процес по Україні рухається, ми домовляємося, ми не стоїмо на місці, ми зробили це, зробили те. Зрушення в плані обміну полоненими – це дуже вигідна позиція, тому що вона не несе жодних витрат взагалі. Грубо кажучи, він же не віддасть назад Крим – на вагах ж не це лежить.

Оскільки Путін домагається повернення в G7, щоб вона перетворилася на G8, для нього важливо заручитися якимось дуже ефектним жестом, який би дозволив йому з позиції сили розмовляти з західними політиками. Мовляв, "дивіться, щойно зникла влада Порошенка, партія війни, ми знайшли спільну мову".

Читайте: "Диверсант та шпигун": сплив скандальний факт про полоненого, якого "рятує" Медведчук

Тому, якщо процес обміну полоненими і буде розблоковано, він буде не в інтересах українців, не в інтересах Зеленського, а виключно і тільки у зовнішньополітичних інтересах самої Москви.

Шукайте рішення всіх цих проблем саме тут, а не в тому, що Зеленський зателефонував Путіну і вони про все домовилися.

Путіна взагалі не цікавить формат двосторонніх домовленостей із Зеленським, тому що він від нього нічого не отримує. Його цікавить багатосторонній формат, а краще навіть – мінус Україна. Формат взаємин з G7, з Трампом, з Меркель, з Макроном. Зеленський йому не потрібен. Він про все може домовитися без нього.

Читайте: З полону терористів "Л/ДНР" звільнили чотирьох бійців ЗСУ: вони прибули до Києва

Тому що все найцікавіше, що можуть запропонувати, Путіну може запропонувати саме Захід як такий собі колективний суб'єкт, а не Зеленський як окремо взятий глава української держави.

Я вважаю, поки що передчасно говорити про масштабне розблокування процесу обміну полоненими. Для цього необхідно спостерігати за зовнішньополітичними чинниками, які пов'язані не стільки з Україною, скільки із взаємовідносинами Заходу і Москви.