Ющенко затиснув приватизацію по-тимошенківськи


Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Президент України Віктор Ющенко призупинив дію розпорядження Кабінету міністрів від 3 грудня 2008 р. № 1517-р "Про затвердження переліків господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, які підлягають підготовці до продажу в 2009 році ".
Про це повідомляє прес-служба глави держави.
Зазначеним розпорядженням Кабінету міністрів передбачено, зокрема, здійснити у 2009 р. продаж ВАТ "Науково-дослідний інститут атомного та енергетичного насособудування", "Науково-виробничий комплекс" Київський завод автоматики імені Г.І.Петровського "," Турбоатом "," Феодосійська суднобудівна компанія "Море", "Мукачівський завод" Точприлад "," Дніпроенерго "," Донбасенерго "," Західенерго "," Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", а також підготовку до продажу в 2009 р. Херсонського державного заводу "Паллада" і Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (незавершене будівництво).
Відкриті акціонерні товариства "Науково-виробничий комплекс" Київський завод автоматики імені Г.І.Петровського "," Феодосійська суднобудівна компанія "Море", "Мукачівський завод" Точприлад "та Херсонський державний завод" Паллада "забезпечують обороноздатність держави, виготовлення і ремонт зброї, військової техніки, а, отже, є підприємствами, які за законом України "Про приватизацію державного майна" не підлягають приватизації.
Головні історії дня
У перелік об'єктів, що підлягають підготовці до продажу в 2009 р., включено Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд (незавершене будівництво). У його будівництві брали участь Румунія, Республіка Болгарія, Словацька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, з якими у України зараз немає узгодженої позиції щодо подальшого розпорядження майном цього підприємства. Прийняття в односторонньому порядку рішення про приватизацію Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд є підставою для пред'явлення названими державами претензії щодо порушення Україною взятих зобов'язань, що, в свою чергу, призведе до погіршення інвестиційного клімату України, що є також загрозою економічній безпеці держави.
Включені до переліку господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу в 2009 р., ВАТ "Дніпроенерго", "Донбасенерго", "Західенерго" та "Державна енергогенеруюча компанія" Центренерго "відповідно до пункту" Г " частини другої статті 5 Закону "Про приватизацію державного майна" та Закону "Про електроенергетику" належать до об'єктів, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема, є майном, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи України, і за постановою Кабінету міністрів від 23 грудня 2004 р. № 1734 (з наступними змінами) є таким, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. При цьому державні пакети акцій (частки) названих підприємств рішенням уряду, прийнятим 22 червня 2004 (постанова № 794 "Про створення Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України"), включені до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України".
Отже, виключення зазначених активів зі статутного фонду Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" становить загрозу економічній безпеці держави, погіршує платоспроможність цієї компанії та унеможливлює виконання взятих нею зобов'язань, зокрема перед кредиторами, що може мати наслідком порушення справи про банкрутство названої компанії.
Відкрите акціонерне товариство "Турбоатом" є розробником і виробником передових зразків турбін для атомних, теплових і гідравлічних електростанцій, відкрите акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування" забезпечує, зокрема, випуск науково-технічної продукції в галузі насособудування для атомної і теплової енергетики. Продаж названих об'єктів ускладнить реалізацію енергетичної стратегії України на період до 2030 р., створить загрозу економічній безпеці держави.