Рада хоче позбутися від спонтанних мітингів
Верховна рада вчора прийняла за основу урядовий законопроект # 2450, який регулює порядок організації і проведення мирних заходів, зокрема, мітингів, походів, зборів і демонстрацій. Згідно з документом, повідомлення про проведення такого заходу має бути подана в органи влади не пізніше ніж за п'ять календарних днів. Крім того, на мітингу повинні бути присутніми уповноважені представники місцевої влади та органів внутрішніх справ, які мають право зупинити його проведення, у разі порушення громадського порядку або посягань на національну безпеку. Якщо учасники маніфестації відмовляються виконати дану вимогу, припинити безлади повинні співробітники міліції.
Масові заходи можуть бути заборонені у разі, якщо їх метою є порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, спроба захоплення державної влади чи повалення конституційного ладу України шляхом насильства, перешкоджання здійсненню виборчого права, блокування або захоплення об'єктів, що знаходяться під державною охороною, пропаганда війни, насильства , розпалювання расової та релігійної ворожнечі. Заяву до суду про їх заборону подається органом виконавчої влади або місцевого самоврядування не пізніше ніж за два дні до його початку.
Слід зазначити, що право громадян на збори гарантується ст. 39 Конституції. За словами начальника департаменту громадської безпеки МВС Володимир Салімський, проект закону "чітко визначає правові умови виконання цієї статті". "У ньому визначаються права та обов'язки організаторів, учасників, органів влади і співробітників міліції. Приміром, зараз термін подачі заявки на проведення демонстрації законом не встановлений. Буває, що організатори заносять заявку по дорозі на мітинг", - сказав пан Салімський. За його словами, зараз в Україні щодня проводиться приблизно 420 різних масових заходів. Тим часом наша держава - одна з небагатьох у світі, в якому немає закону про проведення мирних заходів. "Ще в 2006 році на необхідність прийняття цього закону в нашій країні звернула увагу ОБСЄ", - нагадав Володимир Салімський.
Його підтримує голова комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський (блок Литвина). "У демократичному суспільстві відсутність регулювання зібрань неприпустимо. Громадяни, які реалізують своє право на мирні зібрання, зможуть подавати в суд на органи, які не в строк або не повною мірою виконали вимоги цього закону. Демократія - це насамперед процедура", - заявив пан Зарубінський.
Втім, член правління української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Чемерис побоюється, що відсутність завчасного повідомлення про проведення зборів стане приводом для його заборони. "Європейська практика, наприклад, передбачає поняття 'спонтанний мітинг', а повідомлення про проведення заходу потрібно подавати лише в тому випадку, якщо ви хочете, щоб вас охороняли", - розповів пан Чемерис. Він також зазначив, що вважає неконституційним введення положень про уповноважених представників органів влади та внутрішніх справ. "Представник органу виконавчої влади або місцевого самоврядування може зупинити мітинг за своїм розсудом, без жодного рішення суду, що суперечить конституційному праву громадян на свободу зібрань", - упевнений Володимир Чемерис. За його словами, нинішнє керівництво країни "пам'ятає, яким шляхом воно прийшло до влади, тому намагається не допустити повторення революційних проявів", пише " Комерсант-Україна ".
Народний депутат Тарас Чорновіл (Партія регіонів) також побоюється, що в разі ухвалення закону деякі його положення будуть трактуватися як забороняють. "Мене теж турбують положення про уповноважених представників органів влади. Який орган влади захоче мати зайві клопоти, якщо у нього буде можливість заблокувати проблему? До другого читання ми видалимо ці положення", - підсумував пан Чорновіл.
Читайте по темі:
Українцям пропонують заробітки на мітингах
Україну втягують у війну з мітингами
Луценко велів розганяти мітинги
Янукович обіцяв припинити мітинги