Помер засновник CNN Тед Тернер: чим він ще запам'ятався. Фото
Медіамагнат, який створив першу у світі цілодобову новинну мережу
Товарна блокада Криму, що розпочалася 20 вересня поточного року за ініціативою Меджлісу кримськотатарського народу, переслідувала дві мети: повернути тему Криму в медіа-повістку України, а також надати темі анексії Криму політичного, а не бізнесового забарвлення. Таку думку в прямому ефірі "Обозревателя" висловив журналіст Павло Казарін.
"Найголовніша мета, заради якої робилася блокада - повернути тему Криму в медіа-повістку України", - сказав він. У цьому контексті журналіст нагадав про те, що "в офіційного Києва протягом останніх півтора років взагалі ніякої позиції по Криму не існувало". "У вересні минулого року ухвалили закон про вільну економічну зону Криму, який за великим рахунком дозволяв українським великим бізнесменам вести бізнес у Криму, не виходячи за рамки українського правового поля", - додав він.
Таким чином, у позиції влади по Криму "політична повістка підпорядковувалася бізнесовій".
Читайте: Блокада Криму: журналіст розповів, чому "прокинулися" російські силовики
У свою чергу, товарна блокада Криму вирішила задачу "повернення Криму в медіа-повістку і надання Криму політичної повістки". "Але тільки частково", - зауважив Казарін.
Як писав "Обозреватель", міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин назвав заяви про блокаду Криму "політиканством", оскільки поставки електроенергії на територію окупованого півострова не припинялися ні на хвилину.
Повну версію ефіру за 3 листопада дивіться тут.
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
Медіамагнат, який створив першу у світі цілодобову новинну мережу
Росія відповіла на пропозицію України припинення вогню новими ударами
Попри численні заяви Кремль не готується до реального припинення вогню