З ДПАУ зроблять податкового монстра

Міністерство фінансів оприлюднило доопрацьовану концепцію реформування податкової системи, завершивши працю, розпочату ще за попереднього керівництва. З позицією екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника його змінник Микола Азаров згоден лише в одному - неможливості кардинального зниження ставок бюджетоутворюючих податків. Зате в питаннях податкового адміністрування Микола Янович зумів просунути власні революційні ідеї, які виношувалися їм не один рік.

Нинішній перший віце-прем'єр, міністр фінансів завжди хотів одноосібного контролю над збиранням податків. Будучи головою ДПАУ, він активно чинив опір ідеї підпорядкування свого відомства Мінфіну. Але навряд зайнявши крісло міністра фінансів, сам став затятим її прихильником. Більш того, саме він тоді вперше запропонував непросто об'єднати під крилом міністерства ДПАУ та Держмитслужбу, а й передати податкової контроль над збором митних платежів, зробивши з неї надпотужну фіскальну структуру, а себе, відповідно, головним її куратором. Прописана в податковій концепції ідея виглядає ще більш масштабною. Документ пропонує передати ДПАУ функції з контролю над усіма збираються в країні податками та зборами, які зараз фіскали ділять не тільки з митниками, а й іншими структурами, наприклад, уповноваженими видавати дозвільні документи або ліцензії. Уряд же по документу наділяється правом оперативного впливу на митно-тарифну політику держави. Правда, ці кардинальні новації заплановані на 2011-2015 роки. Однак такі віддалені терміни цілком можуть бути простим відволікаючим маневром, щоб зайвий раз не розбурхувати громадськість. Микола Янович навряд чи погодиться чекати ще кілька років, маючи реальну можливість домогтися свого вже зараз.

Зате активне лобіювання ідеї відновлення пільг для СЕЗ і ТПР в уряді вже не вважають за потрібне приховувати. Виходячи з мінфінівської податкової концепції, всі преференції для спецзон повинні запрацювати з наступного року. Тоді ж має бути впроваджене і ще одна кардинальна нововведення - зміна структури платежів видобувних компаній. Зараз вони сплачують три види платежів: рентні, розмір яких щорічно встановлюється бюджетним законом, плату за геологорозвідувальні роботи (2-5% від вартості кожної видобутої тонни корисних копалин), а також відрахування за надрокористування (близько 2% від вартості тонни видобутих ресурсів). За словами завідувача відділом Інституту геологічних наук НАН України Леоніда Галецького, ідея звести воєдино всі ці види платежів обговорювалася давно. Проте раніше йшлося про запровадження ренти з диференційованою ставкою (0-30%) залежно від ліквідності видобувається сировини, ступеня складності його видобутку та вартості геолого-розвідувальних робіт. Мінфінівська концепція передбачає введення дворівневої системи платежів: одна частина платежу - фіксована, інша буде встановлюватися залежно від ліквідності видобуваються копалин. "При такому підході компаніям стане невигідно розробляти нові родовища, оскільки це ризикова операція. І здорова ідея уніфікації платежів перетвориться на черговий побор для латання бюджетних дірок, а підприємства будуть і надалі занижувати обсяги видобутих ресурсів для оптимізації своїх платежів", - припускає пан Галецький .

Що стосується реформування основних податків, то його відкладають як мінімум ще на рік, хоча й обіцяють, що в результаті загальне фіскальний тиск на бізнес знизять. Хоча пропоноване концепцією зменшення ставок основних бюджетоутворюючих податків аналітики вважають малоефективним. Згідно з документом зниження ставки ПДВ має статися у 2008 році. Її планують зменшити лише до 18%. Правда, аналітики Світового банку вважають безпідставним і таке зниження. Оскільки одночасно з існуванням численних пільг з цього податку, від яких уряд не збирається відмовлятися, це створить казні ще більше фінансових проблем.

До реформування податку на прибуток влада збирається приступити тільки з 2010 року. Саме тоді уряд розраховує назавжди позбутися від спрощеної системи оподаткування і знизити ставку податку на прибуток до 22% (з зменшенням її в 2012 року до 20%). На думку депутата Володимира Ланового, є розробником реформування податкової системи, представленої раніше Секретаріатом президента, серйозного полегшення від зниження фіскального тиску підприємства не відчують. "Зараз сусідні європейські країни мають менші ставки з податку на прибуток (у Словаччині та Чехії вона становить 19%). Догнати за Європою в цьому напрямку нереально. Невирішеним залишається і більш важливе питання - зменшення ставки по єдиному соціальному внеску. Якщо зараз навантаження на фонд оплати праці українських підприємств перевищує 33%, то в цивілізованих країнах цей вид платежу становить не більше 14-15% ", - резюмував він.