Програма у опозиції є, а користуватися нею нікому

Оприлюднення останніх соціологічних досліджень Центру Разумкова дає дуже цікавий грунт для роздумів. Виявляється, в української опозиції практично є готова ідеологія, однак політичної сили, здатної написати її принципи на своїх прапорах, досі не видно. Більше того, замість консолідації своїх зусиль, новоявлені українські опозиціонери із завзятістю, гідною кращого застосування, грають у самостійність.

Більше половини опитаних Центром Разумкова респондентів не хочуть бачити Україну членом ЄС, зате цілком згодні на її вступ в Єдиний економічний простір, продовження перебування в СНД. До того ж більше половини опитаних респондентів не бачать нічого поганого в подвійному російсько-українському громадянстві і надання російській мові статусу державної. Як відомо, практично з цими гаслами на вибори Президента йшов Віктор Янукович на чолі досить широкої коаліції політичних партій. Правда, Віктор Федорович поки дуже повільно розгортається сам і повертає майбутню виборчу кампанію назустріч людям, що прагнуть підтримувати його на виборах.

Не варто, втім, забувати, що разом з Партією Регіонів використовувати перераховані вище положення як основу власної передвиборчої платформи можуть ще кілька політичних сил. "Регіонали" при грамотному підході можуть стати ракетою-носієм, до якої причепляться ще кілька супутників. Можна сказати точніше - рішення про пристикування додаткових політичних сил буде прийматися кулуарно. Вже згадані соціологічні дослідження свідчать, що рейтинг Партії Регіонів від обростання союзниками виросте незначно. Основна умова для сателітів - не демонструвати особливої ??самостійності в ході парламентської кампанії, а після її успішного завершення - увійти в єдину фракцію, яка формується навколо Віктора Януковича. Напевно, першою серед потенційних "супутників" можна згадати "Державу" екс-генпрокурора Геннадія Васильєва. Геннадій Андрійович відомий як послідовний захисник християнської моралі, права одного з телеканалів на мовлення, і зв'язки з Росією йому не чужі. Заради місця біля рейтінгоносітеля Васильєв може навіть забути про укладену угоду про співпрацю з прогресивними соціалістами Наталії Вітренко.

ПСПУ цілком ще може стати головним болем для "регіоналів". Вимушено випущена на електоральне поле південного сходу країни "солодка парочка" Вітренко - Марченко не тільки успішно вирішувала проблему "вбивства" рейтингу Віктора Ющенка. Прогресивні соціалісти скористалися режимом найбільшого сприяння для розкрутки власної передвиборчої кампанії. У підсумку експерти сьогодні не виключають, що прогресивні соціалісти можуть подолати 3-відсотковий бар'єр, що характерно - на відміну від більшості новооппозіціонних партій. Напевно, читають соціологічні дослідження і бажаючі потрапити до парламенту підприємці, так що проблем з фінансуванням кампанії у ПСПУ, швидше за все, не буде.

Зате цілком можуть віддати перевагу вільне парламентська плавання представники новостворених політичних партій, що перебувають в обережній опозиції - "Нової демократії" на чолі з Євгеном Кушнарьовим і "Союзу" Олексія Костусєва. Колишній харківський губернатор досить різко висловився про пасивність Януковича одразу після завершення президентської кампанії, значно деморалізувати опозицію. Навряд чи після таких слів традиційно образливі "донецькі" приймуть "харківських" в свою передвиборну команду. До того ж політичний запал Євгена Петровича помітно згас після прояву до його персони інтересу правоохоронцями. "Союзники" і зовсім намагаються вести кампанію на позитиві, серед їхніх фішок - визнання російської мови державною. Однак Олексій Костусєв продовжує перебувати у владі, очолюючи Антимонопольний комітет України, тому формально йому буде непросто блокуватися з Януковичем. Швидше за все, обидва лідери-неофіта виберуть менш одіозних для себе партнерів у справі блокування або ж підуть на вибори самостійно.

Ще менше шансів на створення блоку між Партією Регіонів і змінила практично все керівництво "Трудової України". Очевидно, що Валерію Коновалюку, який пішов від "донецьких" до трудовикам, буде непросто знаходити спільну мову з вчорашніми однопартійцями. Та й образа Януковича і його команди на роботу у виборчому штабі його керівника, колишнього "лейбориста номер один" Сергія Тігіпка може зіграти свою негативну роль. Трудовики скоріше будуть конкурувати за виборця з представниками СДПУ (о), і поки неочевидно, що їм посміхнеться удача. Об'єднані есдеки поки готуються до самостійного політичного плавання. Їм не звикати - в 1998 і 2002 роках СДПУ (о) самостійно брала участь у виборах до Верховної Ради. Правда, на цей раз ставки будуть на порядок вище - якщо партія Медведчука не пройде в парламент, то їй загрожує політичне в'янення під тиском нової української влади.

В українському політикумі склалася парадоксальна ситуація - соціологи практично підкинули партіям, які претендують на опозиційну діяльність, готову програму, з якою можна йти на вибори. Але замість консолідації зусиль нова опозиція поспішає розійтися по партійних квартирах, дорікаючи один одного в нездатності домовитися і узгодити політику. Натомість Віктор Янукович обіцяє навести порядок у Партії регіонів і радить іншим не втручатися у внутрішньопартійні справи. Швидше за все "регіонали" спробують оголосити про формування виборчого блоку на власних умовах, вважаючи себе старшим партнером у цьому процесі. Лінію на свою першість Янукович і його однопартійці будуть тримати, не рахуючись з можливими рейтинговими втратами, немов повернувшись у 2002 рік, коли "донецькі" диктували свої умови.

Євген МАГДА

Інститут системного моделювання