Польський політик: Захід починає усвідомлювати, що його проблема - не Україна
Польський політик, депутат Сейму декількох скликань і журналіст Мирослав Чех є членом стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні (SAGSUR) під керівництвом Лешека Бальцеровича й Івана Міклоша.
Чи задоволений Захід темпами українських реформ, хто зупинив "хрестовий похід" Дональда Трампа, чому глобальні ризики зменшуються – про це йдеться в першій частині інтерв'ю "Обозревателя" з Мирославом Чехом.
- На ваш погляд, Захід розчарований темпами реформ в Україні?
- Думаю, визначальним для відповіді на ваше запитання є звіт, який підготували у грудні минулого року єврокомісар Йоханнес Ган і високий представник ЄС у справах зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні. Вони сказали, що знаходяться під враженням від темпу реформ в Україні. Захід не розчарований, більше того: є розуміння, що Україна реформується в надзвичайно складних умовах, бо є зовнішній агресор, економічна блокада з боку Росії. Необхідно було диверсифікувати експорт й імпорт, прийняти 1,5 мільйона вимушених переселенців. Це теж дуже серйозний виклик.
Читайте: У ФРН узгодили план пришвидшення депортації небажаних мігрантів
Польський експерт сказав, що фундамент ЄС захитався, бо приїхав мільйон біженців із Близького Сходу, а Україна спокійно прийняла 1,5 мільйона своїх громадян, і через це держава не "розлетілася". Звісно, є питання не стільки щодо темпів, скільки щодо напрямків, інтенсивності реформ.
- А які напрямки треба насамперед реформувати?
- Треба йти по черзі. Соціально-економічні реформи, децентралізація, інші економічні перетворення. Треба розбирати окремо всі ділянки, тому що фронт робіт надзвичайно широкий. Загальні враження від реформ – це все одно що дивитися на ситуацію навіть не з висоти пташиного польоту, а з космосу.
Читайте: Кириленко розповів, які реформи Кабмін готує для освіти
- Як Україну сприймають в ЄС? Як корумповану країну з територіальними проблемами? Чи імідж став трохи кращим?
- Якщо продивитися звіт пана Гана та пані Могеріні, то стане ясно, що Україна сприймається як держава, що знаходиться в надзвичайно складних обставинах, але яка реформується та зазнає позитивних змін.
Звичайно, є сприйняття на рівні окремих мас-медіа, окремих політиків. Але з уваги на проблеми в самому ЄС, через Brexit та обрання президентом США Дональда Трампа, який говорив про розпад Євросоюзу, сприйняття України зазнає дуже серйозних коректур.
- Негативних?
- Позитивних.
- Ми спостерігаємо дуже проблемні вибори у Франції, Нідерландах, посилення євроскептиків. Є ризик, що через це Європа просто втратить інтерес до України?
- Я боявся би такої ситуації у 2013 році, тобто за часів Януковича. В Європі не розуміли, чого Україна хоче. Протягом останніх 3 років ситуація кардинально змінилася. Думаю, ЄС починає усвідомлювати, що не Україна – проблема Заходу, що на кону агресії Путіна поставлена вся західна спільнота. Що агресія Кремля щодо ЄС і НАТО виявила себе по відношенню до України, що Росія має серйозні агентури в Європі та Сполучених Штатах – 2 роки тому це вважали фантазіями русофобів. Є розуміння, що проблемою є не Україна, а агресія Росії, спрямована проти Заходу.
Читайте: Гуґ: Від 29 січня до 9 лютого на Донбасі загинули дев'ятеро цивільних
- Проте все більше країн ЄС втомлюються від санкцій. Наприклад, Австрія заговорила про поетапне зняття санкцій…
- Проблему, звичайно, не треба недооцінювати. Добре знаємо держави, які говорять, що санкції треба ослаблювати чи взагалі знімати. Проте ця проблема є диверсифікованою. По-перше, антиросійські санкції накладені не лише у зв’язку з російською агресією в Україні. У грудні минулого року додалися американські санкції через кіберагресію Росії проти Штатів. Насправді це дуже жорсткі санкції.
По-друге, вагоме слово у питанні санкцій мають не тільки політики, а й НАТО. А між військовими різноголосся немає. НАТО займає дуже чітку позицію, а це впливає на риторику країн-членів. Так, є політики, які дують у "дудку", говорячи: "А давайте покращувати відносини з Росією, знімати санкції". Ці політики з Трампом на чолі відомі. Але ми бачимо, що навіть риторика Трампа змінюється, бо все не так просто, як йому здавалося.
- Через внутрішньополітичну ситуацію в Штатах, через Конгрес…
- Хто зупинив "хрестовий похід" Трампа? Один суддя. Приходить президент, своїм указом забороняє приймати біженців та навіть власників грін-карт з декількох країн. Чому саме з них – невідомо. Тобто порушуються конституційні права. Як поводяться у цій ситуації державні інститути? Один суддя призупиняє дію указу, апеляційний суд його підтримує, а президент США нічого не може зробити. Хіба що написати щось у Twitter.
Читайте: Twіtter-президент Дональд Трамп
Я кажу це, щоб показати: зняття санкцій – це надзвичайно складний процес. Санкції надзвичайно важко запровадити, але ще складніше зняти.
- Тобто, умовно кажучи, навіть якщо у Франції до влади прийдуть Ле Пен чи Фійон, є всі шанси на збереження санкцій?
- Звичайно. Так само, як й у випадку з Трампом. Він під час виборчої кампанії наговорив Бог знає що. Та й після інавгурації Трамп багато чого говорив. Його радник з питань національної безпеки Майкл Флінн обговорював зняття санкцій з російським послом і був змушений піти з посади, бо не мав права цього робити. Крім того, він заперечив сам факт такої розмови, відповідаючи на пряме запитання віце-президента Майка Пенса, хоча спецслужби мали запис його спілкування з російським дипломатом. Я не хочу применшувати значення тривожних сигналів, але західна система стримувань непередбачуваних політиків працює, хай зі скрипом. І гіпотетичне обрання Ле Пен чи Фійона – це проблема. Але насправді на кону стоїть не українське питання. Захід визначає своє майбутнє.
Читайте: Передвиборча програма Марін Ле Пен: Frexit, протекціонізм і закриття кордонів
- Пам’ятаєте, були деякі "суперечки" між Ангелою Меркель, Франсуа Олландом з одного боку та Дональдом Трампом з іншого. Тоді заговорили про небезпеку того, що союз між США та ЄС може похитнутися. Яка вірогідність цього?
- Вона зменшується. Трамп змінив свою риторику. Зокрема й щодо НАТО. Наприклад, вірогідність того, що існування альянсу поставлять під сумнів, радикально зменшилася. Усі елементи непевності, які створив Трамп, скоро розсортируються на базові проблеми. Трамп вже не відступає від політики єдиного Китаю. Тому що Меркель заявила: якщо Америка не хоче вільної торгівлі, то ЄС нічого не залишиться, як створити зону вільної торгівлі з Китаєм. Те, що працює під час виборчої кампанії, не працює в реальній політиці. Тобто глобальні ризики наразі менші, ніж ще місяць тому.
Як повідомлював "Обозреватель", Емануель Макрон виривається в лідери президентских перегонів у Франції.