Післяноворічна параноя

1,3 т.
Післяноворічна параноя

Дві Постноворічний тижня, дорогі друзі, виявилися забавними. У Запоріжжі підірвали Сталіна, а в Києві ледь не підірвали Верховну Раду. Румунські відьми прокляли весь уряд в Бухаресті, а в Києві дружина Луценка прокляла Ющенка. Сам Луценко продовжує полірувати нари, а Данилишин вже відкинувся. Янукович дегероїзував Бандеру, а Тимошенко продовжує героїзувати себе за сприяння Генпрокуратури.

А почнемо ми, як годиться, з закордонної поїздки. Точніше, з візиту за кордону. Єврокомісар Штефан з чуттєвою прізвищем Фюле приїхав до України, як годиться, в еврокожанке з евромаузером. Правда, в хід еврооружіе пускати не довелося. Комісара так розчулили Азаров і Янукович, що, повернувшись до Європи, він порівняв їх з нашкодили дітьми: їх, мовляв, ще рано карати.

Діти, між тим, продовжують пустувати, тобто ганяти Тимошенко на допити і тримати Луценка в камері смертників. Остання обставина, до речі, посилено педалюється прихильниками та родичами Юрія Віталійовича. Яка камера смертників може бути в країні, де смертна кара не входить в перелік покарань? І нехай замість смертної кари у нас довічне ув'язнення, все одно Луценко упритул лише на два місяці, а за сукупністю звинувачень довічне йому не світить ні в якому разі. Так що весь цей шум - не більше ніж проблеми статусу.

Статусом стурбована і Юлія Тимошенко. Ну не по чину їй якихось два слідчого, провідних її справа - лідеру опозиції личить ескорт з 18 співробітників Головного слідчого управління ГПУ. А тому якщо нету вісімнадцяти - то їх треба вигадати. Для підтвердження власної значущості. З тієї ж опери і картина маслом "Я і Бандера - жертви репресій", яку Тимошенко намалювала після скасування скандального указу Ющенка про присвоєння звання Героя України керівнику ОУН (б).

У реальності, звичайно, Тимошенко з Бандерою і поруч не стояла. Але Бандера з відомих причин відхреститися від Юлії Володимирівни вже не може - як не може і висловити свою думку з приводу звання Героя. Тим часом, якби Ющенко не вважав ворон протягом п'яти років своєї каденції, він би зрозумів, що перш ніж навішувати зірку Героя України на громадянина Австро-Угорщини, Польщі та ФРН, слід було б посмертно надати йому українське громадянство. Тоді б ніяких юридичних можливостей для судової дегероїзації Бандери у сьогоднішньої влади не було.

Втім, звання Героя України присвоєно стільком неоднозначним, а то і одіозним персонажам, що цінність і значимість цієї нагороди прагне до нуля, подібно вартості зімбабвійського долара.

Сам же реальний Бандера, як і його антипод Сталін, вже давно нікого не цікавить. Для тих, хто веде навколо них нескінченні словесні баталії, вони існують лише як міфологічні величини або, цитуючи Подерв'янського, "епіческі герої", перед якими прихильники малюють золотою фарбою жирний плюс, а противники - настільки ж жирний чорний мінус.

Однак у новорічну ніч замість плюса і мінуса Сталіна помножили на нуль, причому досить голосно - від металевої скульптури у Запорізького офісу Компратіі залишилися лише уламки. Позитивний ефект від настільки героїчної акції наявності: політичні репресії тут же припинилися, зростання тарифів і цін на продукти харчування змінився дешевизною і значними знижками, а авторитарна влада Партії регіонів, треба думати, змінилася в окремо взятому Запоріжжя небаченої навіть у Європі свободою і демократією.

Комуністи, зрозуміло, в усьому звинуватили "націоналістів-неонацистів". Націоналісти (і неонацисти) у свою чергу заявили, що генералісимуса підірвала владу для організації репресій. А ліваки, хоча їх ніхто не питав, перевели стрілки на міфічних троцькістів, які мстять Сталіну за якийсь контрреволюційний термідор. Щоб продовжити цю параноїдальну ланцюжок, дозволю собі припустити, що пам'ятник Сталіну підірвали ортодоксальні сталіністи, незадоволені тим, що образ вождя використовується мерзенними хрущовсько-брежнєвськими ревізіоністами з КПУ. Читачі можу позмагатися у винаході ще більш екстравагантних версій.

Мабуть, "органам" без півлітри з цим справою не розібратися - і тут їм допоможе книжка міліцейського генерал-майора Бірюкова про те, як правильно випивати на робочому місці. У своєму навчально-методичному посібнику генерал-майор зібрав по крупицях алкогольну мудрість людства і того ж безбожно сплагіатив Чехова щодо горілки, яка, згідно класику, "біла, але фарбує ніс і чорнить репутацію". Напевно в тексті алкоучебніка можна знайти ще масу прихованих цитат без вказівки авторів - але ми не будемо чіплятися до міліцейського начальника. Подейкують, що в даний час МВС готує до видання книги про те, як правильно в робочий час ходити по бабах, грати в азартні ігри, порушувати ПДР, давати хабарі і вживати легкі наркотики.

Напевно легкі наркотики стали причиною феєричних показань, які дає суду латифундист Лозинський: виявляється, у нього з покійним селянином Олійником насправді все було не так, як насправді. Озброєний до зубів душогуб (Олійник, а не Лозінський) почав обстрілювати доброго самаритянина (Лозінського, а не Олійника) просто за те, що Лозінський хотів напоїти мерзотника водою. Ось так просто їхав Лозінський з бабою і двома корешами - і зупинився, щоб напоїти водою перехожого. Розвиваючи думку, можна припустити, що Олійник пити не хотів, а Лозінський наполягав, ось Олійнику і довелося відстрілюватися. Але відстрілювався він погано, а тому потрапив не в Лозінського, а собі в ногу. А помер він взагалі в "швидкої допомоги", тому судити треба не Лозінського, а лікарів-убивць.

А от кому до лампочки українські суди і слідства, так це екс-міністру Данилишину. Той днями отримав в Чехії політичний притулок, і йому тепер не загрожує доля Луценка і Тимошенко. Втім, йому можна організувати долю полковника Литвиненка - треба тільки десь роздобути шматочок полонію. Але мова не про це. Питання, як саме він отримав політичний притулок? Адже Данилишина переслідують за економічні правопорушення, а тому й притулок могло бути тільки економічним. Якщо тільки Данилишин не вдався до одного дуже хитрому ходу.

У Чехії дають політичний притулок особам, переслідуваним за гомосексуалізм. А щоб з'ясувати, чи дійсно гомобеженец - блакитний, йому показують гей-порнуху. Якщо відбувається вздиманіе плоті, значить тест пройдено. Якщо ні - ви брудний натурал і ніякого політичного притулку вам не бачити. Боюся небудь стверджувати, але якщо все дійсно було так, то випробування "блакитним екраном" екс-міністр пройшов успішно.

Яким ще випробуванням чехи підданий Данилишина, в яку камеру переведуть Луценко і як ще нашкодили Янукович і азаров під пильним оком ЄС, ми з вами дізнаємося на наступному тижні.

Тоді й побачимося.