Про бідного Рінаті замовте слово ...

У справі "Ахметов проти" Обозревателя "- новий виток. По ходу судової тяжби до редакції потрапляють стоси тематичної документації. Головний "перл" останніх днів - показання свідків Ріната Леонідовича, надані їм у Високому суді правосуддя в Лондоні.

Оскільки грифом "цілком таємно" папери не забезпечені, не можемо втриматися від спокуси їх оприлюднення. Чтиво се представляє собою набір досить суперечливих даних. Найбільш ємна їх характеристика: і сміх, і гріх. Судіть самі. Представляємо вашій увазі всю "добірку" показань, дозволивши собі акцентувати лише на окремих, найбільш забавних, на наш суб'єктивний погляд, моментах.

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

Отже, рекомендуючись лондонському правосуддю, Рінат Леонідович іменує себе: "Я, Рінат Ахметов, бізнесмен і член Українського Парламенту". Те, що поєднувати бізнесову і депутатську діяльність в нашій країні суворо заборонено законом, Рінат Леонідович при цьому, мабуть, забув. Рекомендується скромно: перерахуванням сфер пріоритетів бізнес-діяльності: "металургія, гірничодобувний комплекс, телекомунікаційні компанії, футбольний клуб ...". Все це міститься в перших семи пунктах документа, озаглавлених "історія справи". Тут олігарх, крім самопрезентації, знайомить лондонську Феміду з "Обозом" (вельми скромно, до речі, оцінюючи наш потенціал), також - хронікою нашої суперечки.

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

Пункт номер чотири починається з забавного пасажу: "На щастя, я зумів досягти успіху в бізнесі, всупереч численним економічним і політичним проблемам, що мали місце в Україні. На жаль, більшості українців не пощастило, їх зусиллям, спрямованим на поліпшення свого життя, перешкоджають повільні темпи реформ ".

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

Наступний підрозділ - "статті" - сподобався нам куди більше за інших. Аж надто потішити! Дрібний нюанс - понівечений переклад назви однієї зі статей Тані Чорновіл, в корені міняє суть ("Рінат Ахметов був застрелений" замість "В Рината Ахметова стріляли"), зараз опускаємо. Читаємо пункт десятий.

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

"Статті містять образливі твердження проти мене, які мене дискредитують вищою мірою. Ці статті мене шокували, образили і збентежили. Мене обурює зміст і тон статей; я не розумію, яким чином публікація може так перекручувати факти. Статті зображують мене як людини, яка приймала участь в воістііну огидних, серйозних кримінальних злочинах. Статті фальшиво стверджують, що я є жахливим, озброєним, розлюченим розбійником, вимагачем, катом і вбивцею, що заробляв гроші в якості члена кримінальної банди, яка грабувала і тероризувала селище Жовтневий. А правда полягає в тому, що всі ці твердження фальшиві ".

Не перериваючи задоволення, переходимо до одинадцятого. Містить, власне, виклад настільки майстерно приховуваних підозр і побоювань Ріната Леонідовича.

"Я вважаю, що публікація" Обозревателем "цих фальшивих статей має політичну мотивацію. На час їх публікації головним редактором цього інтернет-сайту був Олег Медведєв, який з часом покинувши "Обозреватель", перейшов на роботу до члена політичної партії-суперника ".

Від себе дозволимо додати:

по-перше, трудова біографія пана Медведєва з публікацією даних матеріалів апріорі не пов'язана. Хоча б лише тому, що на момент їх оприлюднення Олег Олександрович від БЮТу знаходився далі, ніж Янукович від бджільництва;

по-друге, лондонський суд в цьому місці ймовірно, виявився в деякому омані. Ні до, ні після в показаннях пана Ахметова його приналежність до Партії регіонів ніяк не зафіксовано. Отже, термін "партія-суперник" кілька незрозуміла для публіки, з вітчизняними політичними реаліями незнайомою.

У коротенькому розділі "Англія і Уельс" відшукуємо цікаве: "члени моєї сім'ї і численні ділові партнери живуть і працюють в Англії та Уельсі". Як раніше писав "Обоз", на туманному Альбіоні, в приватній школі, проходить курс старший син олігарха.

Далі - "наслідки публікації". Ця частина документа особливо полюбилася нам за змістовність і афористичність.

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

Параграф 15. "Страждання, які я відчув, не припинилися до сьогоднішнього дня. Зустрічаючись з людьми, я хвилююся про те, не повірили вони твердженнями, що я - злочинець, винний у мерзенних, відчайдушних злочинах. Я одружений, маю двох дітей. Крім того, у мене багато друзів в Україні, Англії, Уельсі, інших країнах. Головним чином мене хвилює те, що мої друзі і члени моєї сім'ї прочитають ці статті і повірять їх твердженнями, якщо я не доб'юся захисту своєї репутації через справедливий і неупереджений судовий процес ".

Традиційно, живописуя аспекти "моральних страждань", позивачі в подібних випадках згадують про різко підскочили артеріальному тиску. Дивно, як юристи Ріната Леонідовича упустили настільки важливу деталь.

Втім, адвокати реабілітувалися в наступному параграфі: "Мої моральні страждання значно посилює те, що новинний веб-сайт оприлюднив настільки серйозні звинувачення, не надавши мені можливості відповісти на них попередньо або відповісти на них взагалі".

Тут не можна не нагадати: "Обоз" не тільки пропонував Рінату Леонідовичу висловитися "по темі" тоді, але продовжує робити це донині. Відверто нардепа-олігарха на предмет того, якого він "роду-племені", раді будемо не тільки ми, але вся країна. І Уельс, мабуть, теж.

Через пару рядків - важливе уточнення. "Статті продовжують перебувати в Інтернеті і, незважаючи на цей процес, залишаються в доступі для жителів Англії і Уельсу". Се підтверджує теорію про справжні мотиви судової тяганини, затіяної олігархом з "Обозом". Завдання номер раз - "зачистити" наш архів.

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

натисніть на картинку, щоб відкрити її в новому вікні

Пункт 18 "скромно замовчує" про спроби укласти "мирову" травнем минулого року. "Вони (ми, тобто "Обоз" ) не вступали ні в якій контакт ні зі мною, ні з моїми представниками ", - стверджує Рінат Леонідович, прекрасно знаючи, що контактів таких, насправді, було з віз і маленький візок. Інша річ - бажання вирішувати питання "полюбовно" у сторони олігарха як не було, так і немає.