Вранці закони, ввечері мільйони

Відпускний сезон у розпалі. Хтось вже встиг відпочити, а хтось - вважає дні, які повільно, але впевнено наближають в часі відпускної свято життя. Однак ні до першої, ні до другої категорії не відносяться 450 українців, які в робочі будні носять на лацканах своїх піджаків депутатські значки. З 9 липня по вересень включно нардепи відпочивають на заморських "округах". Отримавши від платників податків по 60 тис. відпускних (від цих грошей, за інформацією УП, відмовилася лише пара-трійка слуг народу) парламентарії на морях-островах-океанах, готуються до осіннього політсезоні. Наскільки продуктивно попрацювали законодавці, перш ніж піти в більш ніж тривалий відпустку?

Протягом VIII сесії, яка, нагадаємо, тривала з лютого по липень, парламентарії прийняли 188 законів (без урахування ратифікаційних законопроектів, а також законів про внесення поправок у фінансову кошторис країни). Це, за підрахунками фахівців Лабораторії законодавчих ініціатив, на 74 закону більше, ніж було затверджено на попередній сесії Верховної Ради.

Як виявилося, найбільш "ударними" місяцями недавно завершилася сесії були квітень і травень. Саме протягом цих двох весняних місяців нардепи прийняли 44% від усіх законопроектів, затверджених протягом 8 сесії. А от перший місяць весни був найменш продуктивним в законодавчому плані. Зокрема в березні слуги народу розглянули і прийняли 22 законопроекту. Цікавий момент: жоден з 188-ти законів не отримав підтримки всіх п'яти, представлених у парламенті фракцій (в активі попередньої сесії таких законів було 3).

Протягом зимово-літній сесії представники "помаранчевої" фракції голосували "Проти" 186-ти прийнятих в цілому законопроектів. Це - найбільший відповідний показник. Правда, "сердечні", не надто відстали від нашоукраїнців. Зокрема, соратники екс-прем'єра Юлії Тимошенко виявили своє "Ні" 179-ти проектів законів. 31 законопроект із затверджених 188, не знайшов підтримки у фракційному таборі спадкоємців Ілліча.

Незважаючи на численні нарікання про втрату ролі і ваги парламенту, найбільш продуктивним суб'єктом законодавчої ініціативи в ході VIII сесії ВР були якраз нардепи. Власники депутатських мандатів зокрема ініціювали 90 законів. Найбільш активно право законодавчої ініціативи реалізували регіонали. "Синьо-білі" самостійно виступили ініціаторами 35-ти законопроектів, 18 з яких стосуються економічної політики, 9 - регулюють питання правової політики, 6 законів спрямовані на вдосконалення галузевої політики, 1 проект закону стосується сфери держбудівництва, ще один - соцполітики. В ході минулої сесії своє "добро" депутатський корпус дав 11-ти законопроектах, ініціаторами яких є представники фракції "БЮТ-Батьківщина". 5 законів стосувалися сфери правової політики, 4 - соцполітики, по одному - галузевої та економічної політики.

Нардепи з опозиційної фракції НУ-НС ініціювали 6 законопроектів. По 2 - у сфері економічної та галузевої політики, по одному - правової та політики культури / освіти. Найменш активними працівниками на законодавчій ниві виявилися комуністи, які лобіювали в ході минулої сесії ... 1 закон.

Депутатський корпус сказав "Так" 84 законопроектів, ініційованих урядом Миколи Азарова. При цьому, до речі, Рада прийняла 5 проектів законів, поданих ще попереднім Кабміном на чолі з Юлією Тимошенко.

Серед законодавчих дітищ КМУ, Азарова які підтримали парламентарії, 25 проектів стосуються галузевої політики, 21 - економічної, 18 - правовий, 7 - соціальної політики. Три закону стосуються національної безпеки і оборони, стільки ж - державного будівництва. 2 законопроекти регулюють культурну й освітню політику. Рада також підтримала 12 законопроектів президента. 4 з них стосувалися правової політики, стільки ж - національної безпеки і оборони, 2 - державного будівництва і по одному - економічної та соціальної політики.

В цілому, найбільшу кількість, прийнятих протягом VIII сесії ВР законів стосувалися економічної (51 закон), правовий (49) та галузевої (49) політики, найменше - політики культури та освіти (4).

Активно випікаючи законодавчий хліб для народу, не забували нардепи про млинці з ікрою для себе, коханих. Навесні парламентарії в гранично оперативному режимі затвердили бюджет ВР на поточний рік. На власне утримання у 2011-му році власники мандатів виділили суму у розмірі 980 млн грн. Така кошторис припала до душі 249 нардепам з 403-х зареєстрованих на той момент у сесійній залі під скляним куполом.

На здійснення законотворчої діяльності в нинішньому році передбачено 504 млн 170 тис. грн, на обслуговування діяльності Верховної Ради - 125 млн 973 тис., на візити депутатів за кордон - 9524000. Управління адміністративними будинками отримало 75 млн 235 тис., парламентська їдальня - 1 млн 600 тис., санаторно-курортний комплекс - 37 млн ??695 тис. грн. Фінансова підтримка газети "Голос України" склала 1032000, журналу "Віче" - 3 млн 16 тис. грн.

У парламентському бюджеті визначаються також і норми витрат на одного парламентарія на поточний рік. Так, безкоштовний проїзд депутата коштує 26 тисяч 800 гривень, канцелярське приладдя - 708 гривень, міські і міжміські телефонні розмови з розрахунку на 10 місяців - 4 тисячі 890 гривень, виступи у пресі - 5 тисяч гривень. Сума оплати частини вартості путівки для санаторно-курортного лікування - 9 тисяч грн.

Посадовий оклад народного депутата, члена комітету на місяць складає 6 тисяч 109 гривень. Однак до окладу додаються доплата за перший ранг держслужби в розмірі 160%, надбавка за "особливий характер роботи та інтенсивність праці" 100%, і премія, яка коливається від 80% у рядового депутата до 95% у першого віце-спікера. У підсумку мінімальна зарплата для рядового парламентарія складає більше 17 тис. грн.

Однак народні обранці фактично отримують по дві зарплати. Безпосередньо оклад, а також суму на виконання своїх повноважень. І якщо із заробітком все зрозуміло, то от з грошима на "повноваження" - не зовсім. Ця сума становить 209 тисяч 100 гривень на рік або 17 425 гривень на місяць (тобто еквівалент мінімальної зарплати депутата без податків) і видається депутату готівкою. У знаменнику (450 нардепів) на рік виходить "повноважних" 94 мільйони з хвостиком. Сума, м'яко кажучи, чималенька. Для порівняння: у бюджеті на поточний рік передбачено 64 млн грн на модернізацію загальної освіти, а 20 млн грн - на видавництво українських книг.

Зазначимо, що витрати "на виконання депутатських повноважень" не включають в себе витрат на штатних помічників, відрядження, проживання тощо На ці потреби в бюджеті передбачені окремі видаткові статті. Крім того, як ми зазначали вище, депутатські "повноважні" гроші не оподатковуються.

Куди йдуть ці кошти - таємниця за сімома печатками. Втім, це - не єдиний секрет народних "слуг", які ігнорують закон, за який самі ж і голосували - "Про доступ до публічної інформації". Більшість нардепів категорично відмовляються оприлюднити свої декларації про доходи, як того вимагає згаданий вище закон. Голова громадської організації "Новий громадянин" Світлана Заліщук з колегами направила в Раду запити з вимогою надати декларацію про доходи всіх 450 парламентаріїв. Однак, за словами громадської активістки, відповідь прийшла лише від 129-ти ...

У вересні де-факто стартує парламентська виборча кампанія. І аж до наступної осені законодавці будуть робити вигляд, що не шкодуючи сил борються за інтереси своїх фінансових донорів - платників податків. Останні, будучи непогано поінформованими про парламентську таємниці, швидше за все, знову проголосують за тих, кого лаяли з моменту останніх виборів, що пройшли в 2007-му. Або ...?