Про кінчав і початок
Хоча, звичайно, наш візит до Казахстану перевершив всі очікування. По-перше, наш нафтопровід Одеса-Броди їм потрібен, і термінал, і завод, вони у власники хочуть. І взагалі нафти у нас буде - завались. І газу буде - завались. Назарбаєв дуже хоче "їх кудись поставляти". Прямо хоч зараз. Але ... Треба з Росією це вирішувати. Ну, не тому навіть, що, наприклад, газова труба через її територію йде. А просто, як висловлюється Назарбаєв, "якщо, звичайно, хочемо по-хорошому".
Нє, ну ми, звичайно, хочемо по-хорошому. Тож невдовзі зустрінуться заплановано Путін, Назарбаєв і Ющенко, і Путін буде вирішувати питання "диверсифікації" поставки в Україну енергоносіїв, послаблюючи нашу залежність від Росії. Ага. Чи він вже роззувся, або ми вже приготували на здачу свої тельбухи.
І тому, по-друге, всі очікування перевершили заяви нашого Президента щодо наших перспектив в ЄЕПі. Тобто, на вищому рівні ми вже згодні і на наднаціональні органи. Еепанулісь остаточно.
І що характерно: в Європу ми як і раніше йдемо. Тобто, цей кучмин шпагат, коронний номер нашої багатовекторності, Ющенко виконує нітрохи не гірше. Гнучкий дуже опинився. От цікаво: діромаха в штанях, які при цьому точно так же лопаються, виглядає "по-модньому"? Оранжево там, у спідньому, чи як? А інакше взагалі в чому відмінність нашої "післямайданній" зовнішньої політики?
О, ось нам стратегічний дослідник Ігор Гринів науково по телевізору пояснює, що ЄЕП і наднаціональні органи - це нічого особливого, тому що в Євросоюзі теж, мовляв, держави розлучаються з частиною суверенітету. Ага. Гринів, народ, він взагалі-розумний. Може, в кон'юнктурних цілях придурюється, хер з пальцем переплутує? Хоча, чорт його знає ... Може, вже й не придурюється ...
Коротше, мені особисто таки здається, що потенційних можливостей Гриніва ще вистачає, щоб відчути різницю: добровільно віддавати частину своїх повноважень в співтоваристві рівних - це не те ж саме, що з викрученими руками здаватися в союз, де Росія є і завжди буде "рівніші" інших. Оскільки спілок на інших умовах вона просто не представляє. І тому все, чого Росія досягла і досягає на українському напрямку в "російських національних інтересах" - за фактом суто антиукраїнського змісту.
І болісні переговори щодо кордонів у Керченській протоці це тільки підтверджують.
Нє, ну ясний перець, все буде по-іншому, коли ми проведемо реформу. Взагалі зміниться все світоустрій на користь прогресу і взаємної любові. Хто від чого страждав - той тим і вилікується. І Німеччину не буде мучити проблема міграції. Ну, про міграцію і Німеччину в залежності від нашої реформи Мороз справді сказав.
Сан Санич звіз свій "пунктик" до німців і звідти, з трибуни Бундестагу, пообіцяв нам нову "помаранчеву" революцію. Якщо, звичайно, не буде політреформи. Зміни системи влади, то є. Без чого ми не прийдемо до мети - в сенсі, до правової держави, створення громадянського суспільства і загалом демократії.
Ну, звичайно, там, в Бундестазі, ніхто не міг сказати Морозу, що завдяки його особистим старанням у дуеті з Банкової Кучми-Медведчука сама ідея конституційної реформи дискредитована вусмерть, а незаконнонароджений "компромісний" проект - це уродіще, нездатне виростити ніяку демократію.
І, власне, в умовах, коли кожен божий день являють, наскільки важливо було б приборкати нову, зі старту знахабнілу зграю жорсткими конституційними рамками, просто таки строгим нашийником, ми повинні будемо, мабуть, пожинати плоди морозівськи торгів з кучминій Банковій і його ж шантажу "нашоукраїнців" Ющенка. Іншими словами, закономірний провал тієї реформи "за всяку ціну", яка в силу згаданих обставин ніяк не виглядала і не виглядає інструментом демократизації держави.
І, об'єктивно кажучи, якось навіть і не здасться дивним відмова влади від "реформаторських" домовленостей. Просто так, без пояснень, яких, до речі, суспільство від її і не вимагає ні по якому "Майдан" приводу. Ні по оскверняти чинної Конституції, ні по Зінченко-Порошенко-Зварича-Червоненко, ні по дачах-палацам-резиденцій, ні по "телефонному праву", ні по зекам у владі ...
Нє, ну якщо можна навіть при гучних публічних нагадуваннях про недавню антіееповской категоричності не рахувати можливим хоч якось пояснити сьогоднішнє пекуче бажання ЄЕПу, то чого там дійсно церемонитися з реформою, яка маси взагалі не колише?
Ось, біда буде, Мороз в опозицію піде, сильно розсердиться. Ну і слава Богу. Це для країни корисно. Хоч якесь пожвавлення в болоті. Правда, тоді дуже цікаво: скільки бізнесюків при СПУ втримається? .. І чи всі у владу пущені соцпредставітелі покидають "портфелі" і побіжать боротися з "режимом Ющенка"?
Там ось, я так краєм вуха чула, ідея ніби у Петра Порошенка з'явилася: Юру Луценка поставити на чолі нашоукраїнського виборчого списку. Ну чого, не слабка ідея. Десь навіть геніальна.
Похерила абсолютно маячний бажання Роми Безсмертного - бачити на чолі списку особисто Президента, і тим припинити демонстративне розмежування країни.
У свою чергу, не допустити також, щоб саме Юля, як № 1, привела партію влади до переконливої ??парламентської перемоги. Це Петі буде неприємно, як факт. А опозиції, благаючої до Європи, буде теж неприємно, оскільки у передвиборчу відпустку прем'єр, природно, не піде.
Тому використовувати по повній програмі публічність і популярність ще скурвленного в очах романтиків Майдану народного улюбленця, успішно який наростив рейтинг до 4-5-й позиції в країні. Спробувати підтягнути за його рахунок частина соціалістичного електорату, послабивши одночасно Мороза, торгуватися з яким просто настохренело, але доведеться в новій Раді тим поступливішим, чим більше його партія набере.
І, крім іншого, фактично (або, можливо, і формально) звільнити місце головного мента для генерала Москаля. Може бути, це навіть по-перше? А то Піскуном та Генпрокуратурою у нас Петечка особисто керує. А з МВС Луценко, схоже, ситуація не така конченая.
Нє, в будь-якому випадку ідея - з точки зору інтересів Банкової - дуже навіть не квола. Вирішальна, між іншим, і назрілу, як здається, проблему партійного самовизначення і самого Луценка.
І всі ці есдеківськими-донецькі соплі-крики з вимогами розборок, відставок і т.д. - Це на підвищення акцій вміє відстрілюватися Луценко тільки й грає.
А цей самий "іменний" Блок Януковича, про який нам тут розповідають, як про "локомотив опозиції", це таке насправді БлЯ! (А якщо, народ, знову якийсь "Незаймай" малюк з "Обозу" точки мені замість самих російських слів поставить, і ти ні фіга не зрозумієш, так сам склади звучну абревіатуру цього грізного освіти: Блок - Бл, Януковича - Я) . З цим знаменом ні в тую, ні в Червону Армію. Тока на фуй. (Я ті викреслю, дівиць благородний!).
Прикинь, країна, інформповідомлення: "Широким фронтом виступає проти кланів Ющенко БлЯ ... Вітренко, БлЯ і Медведчук звернулися до Ради Європи ... Раїса Богатирьова (БлЯ) закликала російську Держдуму не сунутися в наші внутрішні справи ...".
Взагалі, Раїса - молодець. Патріотка. Хоч і БлЯ, але не бля. Дійсно отлуп дала російським дбайливцям про нашої демократії, які зроду колоди у своєму оці не бачать.
Та що там! Шурма есдеківськими ось теж молодець опинився на рингу "П'яти копійок" з головним "нашоукраїнцем" Миколою Мартиненком. Боєць. Услал одним "хуком" про походження "сім'ї" і капіталів правлячу силу в глухий захист. Змусивши пригадати: якщо б все-таки Медведчук не виплекав опозиційність Ющенко, а Кучма не подарував нам "двічі" Януковича - хрін би ми пооранжевелі і понакладали цю владу на Олімп. Сама б вона не дійшла. Це точно.
Ну, тепер маемо. І славненько. Життя не нудна. А буде веселіше і веселіше. Тут, народ, головне, що цікаво: де Кучма з камарільей скінчив, там Ющенко з "командою" почав.
Ось така дивовижна еепля.