Чим загрожує Україні будівництво Керченського моста: ЗМІ дізналися деталі

Чим ближче активна фаза будівельних робіт зі зведення Росією моста через Керченську протоку, тим сильніший інтерес до можливих економічних ризиків і наслідків проекту. Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк стверджував, що тільки через тимчасове обмеження судноплавства в Керченській протоці українські порти втратять півмільярда гривень.

"Ті параметри, які самостійно встановлює Росія, можуть завдати значної шкоди нашим Бердянському і Маріупольському торговим портам на Азовському морі", - упевнений Лавренюк. Інтерв'ю з ним викликало широкий відгук, зокрема, критичні оцінки аргументів заступника міністра, тому DW вирішила повернутися до теми судноплавства на Азовському морі і в Керченській протоці.

Читайте: У США відреагували на будівництво Керченського моста

Обмеження габаритів і їхні наслідки

Як відомо, міністерство транспорту РФ у серпні і вересні на 23 діб сумарно хоче заборонити судноплавство через протоку в період установки на штатні опори арок прогонової будови мостового переходу через Керченську протоку.

"З метою забезпечення безпеки будівництва транспортного переходу через Керченську протоку наказую встановити 3-6, 8-10, 14-21, 28-31 серпня і 1-4 вересня 2017 року з 00.00 до 24.00 за місцевим часом заборонений для плавання кораблів і суден район в акваторії Керченської протоки", - сказано в проекті наказу міністерства, розміщеному на Федеральному порталі проектів нормативних актів.

У листі в.о. капітана морського порту Керч до морських агентів уточнюється, що для забезпечення безпеки під час дії цих обмежень габарити суден, які зможуть пройти під арками, не повинні перевищує 160 метрів, ширина - 31 метр, надводний габарит - 33 метри. А осадка судна повинна бути не більше 8 метрів.

Читайте: Телеведуча висміяла "гучну перемогу" в будівництві Керченського моста

Великі судна заходять в порти Азовського моря

Забезпеченням безпеки мореплавання і підтримання паспортних глибин акваторій українських портів займається держпідприємство Адміністрація морських портів України (АМПУ). Видання звернулося до нього з проханням пояснити, які судна заходять у Бердянський і Маріупольський порти, і чи вплинуть габаритні обмеження, що вводяться РФ, на роботу цих портів. У відповіді АМПУ повідомляється, що середні габарити суден, які обробляються в українських морських портах Азовського регіону, такі: довжина - 175 метрів, ширина - 27 метрів, осадка - 9,6 метрів.

Крім того, часто в морський порт Маріуполь заходять судна типу "Панамакс" з наступними габаритами: довжина - 225 метрів, ширина - 32,5 метрів, максимальна осадка - 14 метрів, надводний габарит - 37,5 метрів. "Найбільше судно, яке було оброблено в морському порту Маріуполь, мало повну вантажопідйомність 94 тисячі тонн, довжину 235 метрів, ширину 38 метрів, максимальний осадку 14,5 метрів, висоту 49 метрів", - вказується у коментарі АМПУ.

Крім цього, в ньому йдеться про те, що рух суден в акваторії Азовського моря і через судноплавні канали, зокрема, Керч-Єнікальський канал у Керченській протоці, що зв'язує Азовське і Чорне моря, регулюється Міжнародною конвенцією з морського права від 1982 року.

Читайте: Заборонений район: окупанти зібралися перекрити Керченську протоку

Чи достатньо глибини?

Згідно "Океанографічного атласу Чорного і Азовського морів", який підготовлений "Укрморкартографією", філією гідрографічної служби України "Держгідрографія", Азовське море зараховується до типу внутрішньо-материкових шельфових морів. З огляду на морфологічні ознаки - до плоских морів. Це найдрібніше море в світі, середня глибина його становить 7 метрів, максимальна - 15 метрів, знаходиться вона в центрі моря. Це випливає з карт морських глибин, наданих "Укрморкартографією". Там повідомили, що на основних судноплавних маршрутах періодично ведуться роботи з поглиблення, і глибина там може змінюватися.

Особливістю Азовського моря є щорічне утворення льоду в його акваторію, навіть у відносно м'які зими. Тому Україна побоюється, що якщо Росія почне будівництво по судноплавному ходу, то лід на мостових палях буде затримуватися і будуть утворюватися льодові затори. За словами заступника міністра інфраструктури Юрія Лавренюка, через це взимку рух по Керч-Єнікальському каналу, єдиному шляху для проходження Керченською протокою великих кораблів, буде закрито взагалі.

Читайте: "Останній хапок перед крахом": Рабінович озвучив прогноз щодо Керченського мосту

Політична складова проекту

У зв'язку з цим українська сторона нагадує, що не давала Росії дозволу на будівництво моста через Керченську протоку. Про це йдеться у відповіді МЗС України на запит видання щодо реакції Києва на введення РФ тимчасових обмежень судноплавства через Керченську протоку в серпні та вересні 2017 року.

У МЗС наголосили, що вважають односторонні дії Москви незаконними, і у цьому випадку порушують міжнародне право і суверенні права і юрисдикцію України над її внутрішніми водами, територіальним морем, виключною економічною зоною і континентальним шельфом у Чорному і Азовському морях.

"Односторонні дії російської сторони викликають і призводять до фізичних змін морського середовища, яке входить у морську зону України", - зазначає МЗС і додає, що Київ має право вимагати від Росії відшкодування заподіяної такими діями шкоди.

Україна ще в 2016 році ініціювала арбітражне провадження проти Росії відповідно до Конвенції ООН з морського права, маючи намір підтвердити в суді свої права як прибережної держави, зобов'язати Москву припинити протиправні діяння у відповідних морських акваторіях, отримати запевнення і гарантії їх неповторення, а також домогтися відшкодування завданих Росією збитків, повідомили в МЗС України. І запевнили, що зараз щодня збирають докази неправомірних дій РФ, зокрема, порушень Конвенції ООН з морського права.