Оприлюднено тіньові схеми Гайдука

Фактичним ініціатором скасування аукціонів з продажу української електроенергії до Європи виявився чи не найбільший їх супротивник - міністр Юрій Продан. В результаті, приватна структура, яка ще у вересні минулого року платила за кіловат 9 центів, тепер купує її за 6,5-7. Це втричі менше, ніж коштує електроенергія в Угорщині або Словаччині, куди ця компанія її експортує, пише " Економічна правда ".

Офіційною причиною енергетичного демпінгу називають технічні обмеження Бурштинського енергоострова та недосконалість системи постачання. Більше того, Україна пов'язана з постачальниками довгостроковими угодами, які, ніби, неможливо розірвати.

Втім, неофіційно більшість експертів галузі погоджуються: продаж української електроенергії за демпінговими цінами забезпечується добрими зв'язками приватних структур з обох боків кордону.

Більшість контрактів на постачання електроенергії підписувалося в 2003 році, коли паливно-енергетичним комплексом керував співвласник корпорації "Індустріальний союз Донбасу" Віталій Гайдук, а близький до нього Олег Бугайов очолював державне підприємство "Укрінтеренерго" - монополіста у сфері експорту електроенергії з України.

Гайдук пов'язаний давніми бізнесовими зв'язками з найбільшими експортерами української електроенергії - угорської System Consulting та польської Zomar, а також свого часу підтримав молоду і амбітну словацьку Korlea Invest.

Власник польської компанії Станіслав Адамяк навіть заснував у Польщі спільний з ІСД агробізнес під назвою Arksteel і увійшов в наглядову заради цієї компанії. В Угорщині партнер Гайдука Ласло Капої має скандальну репутацію, хоча тепер входить зі своєю партією до правлячої коаліції і справно поставляє куплену в Україні електроенергію на металургійний комбінат Dunaferr, що належить Гайдуку.

Дані, оприлюднені екс-міністром палива та енергетики Юрієм Бойко та перевірені виданням через власні джерела в Енергетичній митниці, свідчать, що із зміною уряду позиції бізнес партнерів Гайдука не ослабли. Незначне зростання цін (на 1,4-2,2 цента за кіловат-годину) добре компенсувався підвищенням його вартості на внутрішніх ринках Польщі та Угорщини.

Найбільш дивною виявилася статистика по третьому великому гравцю - угорській Energy Capital, яка контролюється вже згаданої Korlea Invest і дивним чином отримала достатньо велику "знижку" на електроенергію порівняно з минулим роком.

Куди поділися аукціони?

"Щасливий" власник знижки минулого року був чи не найбільш активним борцем за демонополізацію експорту української електроенергії. Основним його інструментом стало впровадження аукціонної системи в березні минулого року на 100 експортних Мвт з "Бурштинського острова".

При неможливості розірвання довгострокових угод аукціони мали, по-перше, залучити на ринок нових гравців, а по-друге, за рахунок боротьби між ними визначити, скільки європейські енергетичні компанії і торговці готові платити за українську електроенергію.

Energy Capital, яка ще з 2005 року активно тіснила Ласло Капої з угорського ринку, сприйняла аукціони з ентузіазмом. Ще одним активним гравцем виявився трейдер Emfesz, який належить співвласнику RosUkrEnergo Дмитру Фірташу. Близькість до тодішнього керівника Мінпаливенерго Юрія Бойка давала газовому олігарху надію на участь в електричному бізнесі. В аукціонах також брали участь багато інших торговців електроенергією зі Східної та Центральної Європи.

Впровадження аукціонів і конфронтація між Energy Capital та Emfesz дали свої позитивні наслідки. Компанія Фірташа платила за кіловат безпрецедентно високі 8 центів, а вартість ресурсів, які Energy Capital навесні і влітку минулого року виборювала на аукціонах, доходила до рекордних 9,1 центів. Тим часом System Consulting за довгостроковими угодами продовжувала купувати електроенергію за 5 центів.

Ефект від аукціонного починання був очевидний. Втім, логічного продовження він не дістав. Найбільший поборник нової системи Energy Capital після виборів до парламенту вимагає через суд заборонити проводити аукціони взагалі.

Наприкінці листопада минулого року Київський господарський суд припиняє провадження у справі через ... мирову угоду між угорською компанією та українським оператором постачання електроенергії - державної "Укрінтеренерго". Суть мирової угоди: компанії за обопільною згодою відмовляються від аукціонної системи і укладають угоду на постачання електроенергії на 2008-2009 роки.

Цікаво, що від "Укрінтеренерго" хід переговорів і підписання мирової угоди курирував заступник директора держпідприємства Андрій Турос, який незабаром, ймовірно на знак подяки, очолив київське представництво словацької Korlea Invest.

Результат "мирової угоди" добре продемонстровано в наведених вище даних Енергетичної митниці. У той час, коли основні контрагенти України почали платити за електроенергію дорожче, на Energy Capital посипалися "різдвяні знижки". Як результат, з 9 центів восени 2007 року ціна знизилася до 6,5-7 2008 року.

До того ж обсяг електрики, яка отримує від України Energy Capital після зниження для неї закупівельної ціни значно ... виріс. За 5 місяців 2008 компанія збільшила 3% загального обсягу українського експорту.

Зрозуміло, що подібне було б неможливо без підтримки українських енергетичних чиновників. Хоча за логікою речей, їх поведінку мало б бути діаметрально протилежним: додатковими обсягами більш логічно було б стимулювати компанії, які підвищують, а не знижують свої закупівельні ціни.

Берчварж, Матківський і ... міністр?

Тепер кілька слів про компанію-власника ексклюзивної знижки. Угорський трейдер Energy Capital належить ще одному великому гравцеві на ринку експорту української електроенергії - Korlea Invest, яка займається поставками в Румунію і Словаччину. Цей трейдер у свою чергу на 100% належить компанії Donpra sro зі статутним фондом в 3000 доларів. Які внесли двох українців, які постійно проживають в Словаччині, - Василя Берчварж і Олега Матківський.

Бізнес Берчварж і Матківського йде краще кожен раз, коли до керівництва енергетичною галуззю повертається Юрій Продан. Це стосується не тільки дивного листопадового мирової угоди, а й давніших часів.

Наприклад, певну частину угорського ринку в Ласло Капої Energy Capital відвоювала 2005 року, коли Продан був заступником міністра палива та енергетики і вів непримиренні бої з тодішнім керівником компанії "Укрінтеренерго" Олегом Бугайова. Зараз останній працює першим заступником міністра і, за неофіційною інформацією, "наглядає" за діями Юрія Продана на експортному ринку за дорученням конкуруючої групи лобістів Віталія Гайдука.

Втім, призначення Бугайова на керівну посаду в Мінпаливенерго не захистила фірму Ласло Капої від утисків в нову каденцію Юрія Продана. Згідно з офіційною заявою самого угорського підприємця, з квітня поточного року "Укрінтеренерго" за підтримки керівництва Мінпаливенерго всупереч діючому контракту скоротило постачання електрики System Consulting більше, ніж удвічі - з 350 до 150 мегават. Власник System Consulting зазначив, що вивільнені потужності в обсязі 200 мегават без будь-якого тендеру були передані компанії Energy Capital.

Новий енергетичний фаворит

З урахуванням останнього переділу ринку на користь Energy Capital, ця компанія спільно зі своєю материнською структурою Korlea Invest віднині є монополістом з постачання української електрики до Європи з "Бурштинського енергоострова" - частини енергосистеми України, яка працює синхронно з єдиною загальноєвропейською енергосистемою UCTE. Частка компаній Бечваржа в постачаннях з Бурштина з квітня цього року становить 400 Мвт із загальної потужності в 550 МВт - тобто понад 72%!

Інші постачання - до Молдови і Польщі - виконуються з інших генеруючих потужностей України та непорівнянні з можливостями енергоострова в першу чергу за цінами країн-одержувачів струму, інакше кажучи, по заробітках від перепродажу електроенергії.

Одночасно з подачею судового позову, який фактично скасував аукціонний продаж електроенергії, у жовтні минулого року співвласники енергетичного бізнесу реєструють в Україні два нових товариства з обмеженою відповідальністю: ТОВ "Корлеа Енерго" (цікавиться генеруючими потужностями в Мукачеві) і ТОВ "Корлеа Укргідропауер" (цікавиться гідроенергетикою басейну Тиси).

Цікавим відмінністю цих компаній від зареєстрованої значно більш раннє ЗАТ "Корлеа Інвест Україна" (стовідсотково належить словацькому Korlea Invest) стало залучення офшорної Leader Trading & Investment Company (Делавар, США), яка отримала в нових компаніях 30% частку.

Наразі невідомо, хто стоїть за "американським" співзасновником нового українського бізнесу Бечваржа і Матківського, але не можна виключати, що залучення до бізнесу американської офшорки є формою "подяки" енергетичним чиновникам.

У середині березня 2008 - ще один збіг: напередодні значного обмеження експортних постачань System Consulting та передачі більшої частки його квоти в інтересах Energy Capital, реєструється ще одна компанія - ТОВ "закарпатська паливно-енергетична компанія" (ЗПЕК). Її засновником виступає ТОВ "Корлеа Енерго": тобто, структура з 30% часткою таємничої Leader Trading & Investment Company.

Новостворена компанія за повним сприянням Мінпаливенерго переймається питаннями відновлення та реконструкції Теребля-Ріцької ГЕС та будівництва каскаду ГЕС на річці Тересва на Закарпатті. На додаток, "Корлеа Енерго" також планує взяти під контроль модернізацію Калуської ТЕЦ, яка за наказом Мінпаливенерго в червні цього року передана на баланс "Укрінтеренерго".

Усі відзначені станції знаходяться на території Бурштинського енергоострова. Зрозуміло, що інвестування призведе до переходу станцій під контроль ЗПЕК і "Корлеа Енерго", тобто перетворить структури Бечваржа і Матківського з трейдерів на власників енергоактивів в експортному енергоострові України. Питання лише в одному: хто саме з українських енергочиновників стане співвласником цих електростанцій через Leader Trading & Investment Company?

Замість післямови

Нинішня політика Мінпаливенерго щодо експорту української електроенергії виглядає досить цинічно. Адже питання не стільки в "знижках" для окремих приватних структур, скільки в самій концепції розвитку галузі. Минулого року саме Юрій Продан, тоді відповідальний за енергетичну політику РНБО, був чи не найбільшим прихильником широкого впровадження аукціонної системи і демонополізації експортного ринку і навіть активно лобіював відповідний указ Президента.

Ставши міністром, ця людина закриває очі на те, що експорт української електроенергії на захід монополізувала вже інша приватна компанія, яка продовжує зміцнювати свої позиції, перебираючи контроль над стратегічними активами Бурштинського енергоострова. Втім нинішня ситуація тільки підтверджує добре відоме правило: місце сидіння українських чиновників визначає спосіб їх мислення.

Читайте по темі:

"Енергоатом" збив російську ціну

Енергетичні напої "притягують" всі шкідливі звички

"УкрГаз-Енерго" розв'язали руки

Росія покарала Чехію енергетичної "дієтою"

Суд закрив справу про банкрутство "Енергоатому"

Підготувала Катерина Новицька