Портников вказав на прірву між Україною та Росією на прикладі назв вулиць
Бульвар у Києві, який протягом багатьох років носив ім'я забутого більшовицького профспілкового діяча Івана Лепсе, тепер перейменовано на честь Вацлава Гавела. А в Москві обговорюють, чи вдасться назвати ім'ям Фіделя Кастро одну з вулиць в Медведковому. У цьому виборі імен відбивається відмінність між Україною і Росією в цивілізаційному виборі.
Таку думку висловив журналіст Віталій Портников у блозі на сайті Грані.ру.
"Гуманіст, завдяки якому навіть революція була "оксамитовою". І кривавий диктатор, який заради влади і честолюбства знищив тисячі людей у ??своїй країні та за кордоном, вбивця і маніяк, саме ім'я якого стало символом авторитаризму і мракобісся. Дві вулиці - як дві різні епохи, в яких зараз живуть Україна і Росія. Як відмінність уявлень про свободу, особисту гідність, цінності людського життя", - пише він.
Читайте: Горішні Плавні - назавжди: суд ухвалив остаточне рішення про перейменування міста
Журналіст зазначив, що в Росії багато говорять про українську декомунізацію і про те, що той чи інший проспект названий ім'ям Степана Бандери, Симона Петлюри чи Івана Мазепи.
"Але це ж всього три вулиці в Києві. А що відбувається на інших вулицях, в інших містах і селах країни?" - задався питанням він.
На думку Портникова, найяскравіший приклад - перейменування Кіровограда в Кропивницький.
"Місто, яке довгі роки носило ім'я одного з найодіозніших персонажів комуністичної міфології - а до цього було названо на честь "самого" Григорія Зінов'єва, якого пізніше звинуватять у вбивстві Кірова, - тепер перейменовано на честь корифея українського театру, людини, спектаклями якого захоплювалася, зокрема, петербурзька і московська публіка", - пише публіцист.
Журналіст нагадав, що в Києві довго дискутували, як назвати бульвар Лепсе, - і зупинилися на Вацлава Гавела - "як на людині, яка символізує саме ту Європу, в якій українцям хотілося б жити".
Читайте: "Це просто хаос": "няш-мяш" розповіла, як Бандера впливає на дезертирство в ЗСУ
"А сучасна Росія - це мрія про вулицю Кастро. Власне, тільки в Москві - мрія. У Пермі, Брянську і Кірові (знову Кірові!) ці вулиці вже є, на них живуть люди, на них народжуються діти, яким буде дуже важко пояснити, що модель успіху - це не диктатура, чи не всевладдя банди вбивць, і не людиноненависницька ідеологія, не бажання показати дулю в кишені багатим сусідам, живучи на утриманні іншої авторитарної держави. Як повірить в це дитина з вулиці Фіделя Кастро? Як зрозуміє, що вбивство і злидні - це не романтика?" - наголосив Портников.
"Мене завжди вражали люди, які навіть після краху комунізму готові були жити на вулицях скам'янілого Леніна і очманілої Крупської, кривавої Землячки і бандита Котовського, Ворошилова, який знищив власну армію, та Андропова, який знущався над дисидентами. Я не розумію, як може існувати місто, в якому жителі одночасно бігають поклонятися мощам убитого імператора і наполягають на збереженні за станцією метро імені його вбивці", - додав він.
За словами публіциста, "в головах цих людей змішалося розуміння добра і зла", оскільки самі вони виховувалися "на вулицях вовкулаків, у різноманітних Кірових, Ленінградах, Ульяновськах, Куйбишевих, Молотових, Сталінградах, Калініних, Свердловськах та іншому непотрібі".
Как сообщал "Обозреватель", по данным социологических исследований, большинство украинцев негативно относятся к коммунистическим вождям Владимир Ленину и Иосифу Сталину.