Юристи назвали ризики судової тяганини з Росією за Крим

Як випливає з численних заяв українських чиновників, основним юридичним інструментом протидії Росії, який український уряд застосовує на практиці і за допомогою якого сподівається отримати відшкодування збитків, заподіяних у зв'язку з незаконною анексією Криму, є механізм Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Про це у статті для ZN.UA пишуть заслужений юрист України, президент Укрінюрколегії Данило Курдельчук і адвокат, юрист-міжнародник Олександр Малиновський.

Водночас, незважаючи на те, що українські підприємства великого бізнесу (такі як Ощадбанк і Приватбанк) теж мають право і можливість подати свої позови проти Росії в ЄСПЛ, вони, тим не менш, віддали перевагу альтернативному механізму міжнародного інвестиційного арбітражу (МІА). Тобто був задіяний механізм захисту прав інвестора, передбачений Угодою між Кабінетом міністрів України та урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27 листопада 1998 року.

І це не дивно, оскільки механізм МІА є більш ефективним в порівнянні з механізмом ЄСПЛ, відзначають автори.

Читайте: У МЗС розповіли, як "друзі Путіна" відкрили новий фронт війни в Криму

Зокрема, рішення ЄСПЛ, прийняте проти Росії, може бути виконано тільки добровільно з боку Росії і тільки на території Росії. На відміну від цього, арбітражне рішення може бути примусово виконано на території 149 держав світу на підставі Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року.

Як пояснюють автори статті, важливим юридичним аспектом є неможливість одночасно застосувати механізми ЄСПЛ і МІА: звернення постраждалої особи в ЄСПЛ виключає можливість її звернення в інші міжнародно-правові інститути захисту (зокрема в МІА) з аналогічними вимогами. І навпаки.

"Проте найбільшим юридичним ризиком в залученні механізму МІА є юрисдикційний ризик. Він полягає в тому, що, згідно зі стандартним (класичним) підходом, механізм МІА, передбачений Інвестиційною угодою, може бути задіяний (тобто позов, поданий українським інвестором, може бути прийнятий арбітражем до розгляду по суті) щодо випадків експропріації українських інвестицій, здійснених на території Росії. Інвестиційна угода спрямована на захист "інвестицій", під якими розуміють, зокрема, всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються інвесторами (громадянами та юридичними особами) України на території Росії згідно з її законодавством", - йдеться у статті.

Читайте: У Росії розповіли, як Путін "зімпровізував", захопивши Крим

У нашому ж випадку мова йде про експропрійовані активи, що належали громадянам та юридичним особам України в Криму, який залишається (згідно із законодавством України та міжнародним правом) частиною території України. Іншими словами, згідно зі стандартним (класичним) підходом, активи громадян і юридичних осіб України в Криму не можуть вважатися українськими інвестиціями на території Росії і, відповідно, не підпадають під захист Інвестиційної угоди (тобто стосовно них не може бути задіяний механізм МІА), пояснюють автори.

Вони прогнозують, що для потенційних позивачів проти РФ буде існувати спокуса подолати згаданий юрисдикційний бар'єр альтернативним, несумісним із законодавством України, чином, а саме: побудувати свій позов проти арбітражу на факті презумпції приналежності Криму Російській Федерації (яка такий факт не буде заперечувати, що зменшить для позивачів відповідні юрисдикційні ризики та юридичні витрати, пов'язані із застосуванням передбаченого Інвестиційною угодою механізму МІА). У разі задоволення такого позову може бути створено юридичний прецедент (через рішення міжнародного інвестиційного арбітражу) визнання статусу півострова Крим складником території Російської Федерації.

"Відповідно, зазначений вище юрисдикційний ризик викликає, у разі неналежної юридичної позиції українських позивачів, ризик юридичного визнання Криму частиною території Росії у вирішенні юрисдикційного (арбітражного) органу. Це був би небажаний і небезпечний для України юридичний прецедент", - пишуть автори статті.

І якщо уряд України ще може більш-менш ефективно контролювати юридичну позицію підприємств державного сектору економіки України при застосуванні останніми механізму МІА, то важелів його впливу на приватний бізнес у цьому питанні практично немає.

Читайте: Кобзон радить розвивати анексований Крим за прикладом Бурятії

Для того, щоб уникнути ризику юридичного визнання Криму частиною території Росії у вирішенні юрисдикційного (арбітражного) органу при застосуванні передбаченого Інвестиційною угодою механізму МІА, уряду України, на думку авторів статті, було б доцільно:

а) ініціювати введення кримінальної відповідальності за умисне вчинення дій, наслідком яких є визнання частини території України в її міжнародно визнаних кордонах складовою території іншої держави;

б) забезпечити транспарентність юридичної позиції підприємств державного сектору економіки України при зверненні до міжнародних арбітражних органів. Це може бути зроблено через оприлюднення основних юридичних документів (претензій, позовів, доповнень до них, юридичних висновків і т.і.), які подаються зазначеними підприємствами в рамках застосування механізму МІА.

Механізм МІА може бути ефективним для підприємств великого бізнесу. Підприємства ж малого та середнього бізнесу навряд чи зможуть на практиці скористатися механізмом МІА через, насамперед, значних юридичних і арбітражних витрат, пов'язаних із задіянням цього механізму. При такій ситуації уряд України мав би розвинути, удосконалити і адаптувати внутрішньодержавні механізми з метою захисту прав та інтересів українських громадян і підприємств малого та середнього бізнесу, які зазнали збитків у Криму. Може йти мова, наприклад, про такі механізми: звернення постраждалих осіб до судів України із заявами про встановлення факту і розміру завданих збитків; проведення незалежного оцінювання збитків, заподіяних власниками експропрійованих активів.

Читайте: Навіть сама Росія не визнає Крим російським

Крім того, на думку авторів статті, доцільним й рекомендованим є також проведення незалежної оцінки збитку, нанесеного подіями на сході України, як першого необхідного кроку в напрямку захисту прав постраждалих осіб та відшкодування завданих збитків, виходячи з принципу невідворотності відповідальності агресора.

Як повідомляв "Обозреватель", раніше прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що питання анексії українського півострова Крим закрито.