Чому люди бачать кольори, яких насправді нема: що таке феномен синьої або білої сукні
Чи спонукала вас коли-небудь оптична ілюзія побачити кольори, яких насправді не було? Чому на однаковому зображенні одні люди бачать один колір, а другі – інший? Як кольори можуть відрізнятися від того, чим вони є насправді?
У 2024 році вчені провели дослідження, щоб порівняти його результати з феноменом синьої чи білої сукні – реакцією людей на фотографію, яка у 2015 році викликала бурхливу дискусію з простим запитанням: якого вона кольору: синього з чорним чи білого з золотим, пише Live Science.
Експерти пояснили, що у деяких випадках відповідь пов’язана з освітленням, в інших це залежить від нашої пам’яті або того, що роблять наші фоторецептори.
Після того, як мережею розлетілось зображення сукні, вчені проаналізували дилему, запитавши 1400 учасників, яким, на їхню думку, буде колір сукні, якщо освітлення зміниться. Вони виявили, що очікування людей щодо освітлення вплинули на колір сукні. Люди, які припускали, що сукня була знята під теплим світлом або лампою розжарювання, вважали, що сукня синьо-чорна, тоді як люди, які припускали, що світло прохолодне або денне – бачили білий та золотий.
Тобто, очікування людей щодо оточення об’єкта впливало на їх сприйняття кольорів.
"У нас немає розбіжностей щодо білого і золотого або синього і чорного. Розбіжності пов’язані з тим, чи застосовані ці кольори до цього зображення", – сказала Бевіл Конвей, нейробіологиня та візуальна науковиця з Національного інституту здоров’я в Меріленді.
Пам'ять може відігравати певну роль у тому, як ми бачимо колір. Коли ми дивимося на знайомий предмет, наш мозок призначає йому очікуваний відтінок або навіть посилює його колір.
Тепер вчені провели нове дослідження, у якому попросили учасників принести для експерименту кольорові предмети. Наступним завданням було визначити колір об’єктів під різним освітленням кімнати. Попри різні умови, учасники не мали проблем з визначенням оригінальних кольорів об’єктів. Експерти називають цей результат "ефектом постійності кольору".
Цей колірний ефект пам’яті також пояснює, чому ви схильні "бачити" колір у темряві, навіть якщо немає світлової стимуляції: імовірно, ваш мозок просто пам’ятає його. З іншого боку, коли об’єкт незнайомий, ваш мозок може призначити колір на основі того, як ви очікуєте, що він буде виглядати.
Більшість людей мають три типи кольорових фоторецепторів, або колбочок, які називаються відповідно до довжин хвиль, які вони виявляють: довгі, середні та короткі.
"Довгі" та "середні" колбочки найкраще сприймають світло жовті та зелені довжини хвиль видимого спектру. Тим часом "короткий" конус найкраще вловлює лавандове або фіолетове світло", – пояснює Сара Паттерсон, нейробіологиня з Університету Вашингтона.
Вчені говорять, що до повного розуміння про те, як наш мозок сприймає кольори, ще треба провести не одне дослідження.
"Найскладніше, безумовно, зрозуміти "де" це відбувається в мозку. Ми досі не розуміємо, як або які нейрони відповідають за порівняння активності колбочок у сітківці", – говорить Сара.
І, щоб досягти успіху в розумінні сприйняття кольору, потрібен набагато більш продуктивний діалог між різними галузями інтелектуальної діяльності. "Це включає мистецтво, філософію та науку. Це набагато більше, ніж просто візуальне", – стверджує науковиця.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що ШІ вирішив багаторічну суперечку про колір сукні, яка ледь не пересварила інтернет.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!