Під час важких потрясінь, віра в диво оживає в людських серцях. А точніше сказати, оживає вона в головах. І комусь вона справді допомагає подолати усі випробування, але іншим шкодить, спонукаючи поводитися інфантильно, або, що ще гірше – просто сидіти склавши руки, думаючи, що все виправиться само собою, якимось чарівним чином. Наш теперішній період життя, завдяки пандемії, безумовно відноситися до кризових та стресовим. А тому, я вважаю за необхідне, проаналізувати те, яким чином зберегти в собі здорове ставлення до проблем, і в той же час, не втратити віру в краще.
Почну з того, чим віра з психологічної точки зору сильна:
1) Мотивація.
За часів світової кризи важливо, через стрес, не втратити те спонукання до активних дій, яке здатне змінити нашу ситуацію на краще. І тут віра в те, що це можливо, як беззаперечна істина, дає нам той внутрішній енергетичний заряд, який сприяє нашому руху вперед.
2) Захист.
У ситуації, коли ми не здатні контролювати ті обставини які складаються навколо нас, віра в зміни на краще, допомагає нам захиститися від цього загрозливого хаосу. А цей захист, в свою чергу, допомагає набути впевненості, як в завтрашньому дні, так в загально сприятливому для нас результаті.
3) Набуття нового сенсу.
Коли через пандемію та кризу у людей порушився, або повністю руйнувався колишній уклад життя – багато хто втратив роботу, застопорився бізнес, а разом з ним і постійний дохід – комусь доводиться починати життя, що називається, з нуля. А це стає по-справжньому можливим, лише коли людина знаходить в цьому новий, значний для себе сенс. І віра, в такій ситуації, може активно стимулювати його набуття.
Але ж чім саме віра, в такому випадку шкідлива:
1) Ірраціональний підхід.
Я, у своїй практиці, вже зіткнувся з людьми, які в цей наш складний період, на тлі різкого погіршення свого фінансового становища, стали дуже активно купувати, навіть не продукти довго зберігання, а... лотерейні квитки! Так влаштована психіка у певної кількості громадян, що яскрава думка: "Я ж такий гарний! А тому удача, саме зараз, посміхнеться мені обов'язково!!" – стала мало не провідним мотивом їхньої поведінки. В такій ситуації, віра у власну обраність везінням, може стати великою проблемою.
2) Пасивне очікування змін.
На жаль, але тих, хто занадто сильно покладається на удачу, віра підводить першими. Сама ідея того, що зараз треба просто "перезимувати", а далі життя сама все виправить, дозволяє людям в складних життєвих обставинах просто чекати з моря погоди, заспокоюючи себе міфами про неминучість легкого щастя...
3) Інфантильність.
На жаль, для людей сильно "травмованих" вірою, також характерно дуже наївне, майже дитяче ставлення до своїх проблем. Впевненість у тому, що щастя може саме впасти тобі на голову (особливо, коли ходиш всюди без каски) здатна дуже сильно нашкодити в обставинах, що вимагають активних та рішучих дій. І цей третій пункт, якщо в житті людини вже присутні два попередніх, тільки довершує розгром і без того нелегкого життя.
Підводячи підсумки свого аналізу, у мене напрошується лише один парадоксальний висновок: Дуже ірраціональне за своєю суттю поняття "віра" – неважливо, в дива, або вищі сили – йде нам на користь лише при самому раціональному і серйозному до нього ставленні. Іншими словами, необхідно "вірити" в себе, щоб сприяти власному руху, а не гальмуванню. І лише тоді, віра дійсно здатна нам допомогти в досягненні успіху, створеного нами, а тому – цілком заслуженого, який підвищує повагу до себе і дає безцінний досвід в подоланні складних перешкод на шляху до особистої гармонії. А оскільки увесь свій шлях ми самі створюємо у власній голові, то і відповідальність за кінцевий результат завжди залишається з нами, а значить, і залежить повністю від нас. З чим я усіх щиро вітаю! І дякую за увагу!
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...