Це формула виживання. Психологиня пояснила, чому ненавидіти під час війни нормально і навіть потрібно
Під час війни багато українців відчули і продовжують регулярно відчувати сильне почуття ненависті до ворога. Психологиня Марина Діденко стверджує, що це абсолютно нормально та навіть корисно. Вона зазначає, що не варто ділити емоції на позитивні та негативні. Важливо навчитися спрямовувати усі свої почуття у корисну діяльність.
Про це спеціалістка розповіла в інтерв'ю журналістці Аліні Доротюк для її YouTube-каналу. Психологиня порадила українцям дозволяти відчувати ненависть, оскільки саме вона допомагає нам сьогодні боротися з російською агресією.
"Нині всі почуття нормальні. Ми легалізуємо будь-яку емоцію. І почуття ненависті зараз нам неймовірно потрібне. Ми просто звикли ділити емоції на негативні та позитивні. Насправді психологи кажуть, що це не зовсім правильно. Усі емоції важливі. Вони нам про щось посилають сигнал. І також кожна емоція має певну силу. Ось почуття ненависті та злості – це дуже сильні емоції, які дають багато енергії та допомагають нам захищатися. Уявімо, що зараз цього почуття не буде. Чи будемо ми так боротися? Чи будемо ми так тримати інформаційний, психологічний фронт? Чи будемо ми все робити для нашої перемоги? Ні. Тому зараз почуття ненависті – це наша формула виживання. Вона нам обов'язково потрібна. Коли вже закінчиться війна, розбиратимемося: окей чи не окей. Зараз все нормально, і ненавидіти росіян теж", – прокоментувала психологиня.
Марина Діденко наголосила, що потрібно вміти правильно позбавлятися від ненависті, перенаправляючи її на волонтерство чи іншу важливу роботу. Тоді ця емоція ніяк не вплине на ваше ментальне здоров'я.
"Дуже важливо цю емоцію собі дозволити, випустити її і кудись її направити. Тобто, якщо я відчуваю, що мені всередині якось погано, щось мене шкрябає, у тілі у мене негатив, то я думаю: "Ага, я ненавиджу". І я це собі говорю. Можливо, друзям промовляю, можливо, пост пишу про ненависть. Я її не тримаю в собі. А далі я думаю, куди я цю енергію ненависті можу направити. Наприклад, на волонтерство, на запис відео, на допомогу комусь або ж на боротьбу, якщо ми говоримо про військових. Питання не в тому, є ця емоція чи ні. Питання в тому, куди ми її направляємо", – підсумувала експертка.
Як писав OBOZREVATEL раніше, військовий психолог Андрій Козинчук пояснив, чому не всі громадяни України, уражені війною в той чи інший спосіб, отримають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). За його словами, це така "зручна страшилка", яку може визначити лише лікар-фахівець.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!