Блог | Три способи сказати "ні"

Говорити прямо і позитивно. Деколи це так складно. Часто зіштовхуюся з проблемою, що не знаю, як ввічливо відмовити людині, або як правильно відреагувати на чиюсь пропозицію/ думку/ ідею, яка, як на мене, не дуже. Адже "слово — не горобець" і ним так просто ранити.

І замість того, щоб вкотре придумувати, як викрутитися, почала користуватися трьома маленькими підказками, які радить Ларрі Кінг, автор книги "Як розмовляти з ким завгодно, коли завгодно, де завгодно". Ділюся ними з вами:

1) Говорімо "не так", "не зараз" замість "ні". Наприклад: "У такому вигляді мені це не подобається"; "На даний момент у мене немає на це часу" замість: "Ні, мені це не подобається", "Ні, у мене немає часу". Тому що "ні" відштовхує. "Ні" — це щось остаточно вирішене.

Люди звертаються до мене з різними пропозиціями: хтось запрошує на події, хтось пропонує спільні проекти. Звісно, я не можу сказати усім "так", але й не хочеться, аби моя відповідь була різкою і категоричною. Раптом колись матиму час відвідати подію того ж організатора чи придумаю з ним якусь іншу колаборацію? Усі свої "ні" стараюся перетворити на "на даний момент неактуально".

2) Говорімо "і" замість "але". Наприклад: "Це ви добре зробили, і якщо ви..." замість: "Так, це добре, але ви повинні…" Тому що "але" перекреслює все, що було сказано перед ним.

Той же приклад з пропозиціями. Коли нам подобається подія, яку не можемо відвідати, краще відповідати не: "Класна подія, але я не зможу бути", а "Класна подія, і я б обов'язково відвідав(ла) її, якби мала час. Постараюся бути наступного разу".

3) Говорімо "Рекомендую вам" замість "Ви повинні". Наприклад: "Раджу вам довіритися мені", "Рекомендую подумати над цим", "Раджу прийняти рішення якомога швидше".

Словами "повинні" і "слід" ми тиснемо на співрозмовника і відбираємо у нього можливість самостійно прийняти рішення. "Я рекомендую вам" звучить набагато доброзичливіше.

Гості часто питають моєї думки і рекомендацій, тому ця фраза активна в моєму лексиконі. Але, буває, замовник вважає, що знає краще за мене, і цей прийом не спрацьовує. Якщо до моїх порад не прислухалися, а справа закінчилася не дуже, в жодному випадку не вживаю "А я ж казала!". Мене взагалі тіпає від цієї фрази. Її треба позбутися усім раз і назавжди, замінивши натомість "Мені шкода. Наступного разу ми зробимо інакше".

Як то кажуть, диявол криється в деталях. А у вас є лайфхаки для подібних ситуацій?