Блог | П'ять головних ознак дисфункциональної родини

Ідеальних родин, звісно, не існує. І будь-яка сім’я, навіть дуже міцна, може опинитися в кризі, а особливо зараз в наш пандемичний час. І є декілька головних рис (ознак), за допомогою яких можна, та іноді треба, перевіряти чи не стала наша родина дисфункціональною – тобто такою, з якої випадає один з елементів здорової (дружньої) комунікації, той який допомагає спільному розвитку і задоволенню своїх потреб. Складні сімейні проблеми можуть виникнути в будь-якої родини. Але в функціональних родинах проблеми вирішуються значно краще, та враховують при цьому інтереси спільні, а не окремі. Тому, коли родина стає дисфункціональною в неї проявляються, або одна, або кілька з п’яти наступних рис:

1. Найпоказовіший момент – це коли в родині з’являється людина с залежністю: основні – це алкоголізм, наркоманія та ігроманія. Ця проблема зараз дуже загострилась, особливо тому, що багато людей (вперш за все, чоловіків) втратили роботу. Тому, це окрема проблема, в подоланні якої може допомогти лише чітко сплановане лікування з долученням кваліфікованих фахівців, як найменш зі сфери наркології.

2. Це коли голова родини завжди правий. Тобто ігнорується будь яка думка інших членів сім’ї, а усі виникаючи питання, та проблеми вирішуються лише за допомогою наказів.

   Ця система, в якій головна людина в родині (частіше, звичайно, батько) вимагає від усіх інших повного підпорядкування. Але, як ми з вами прекрасно розуміємо, він теж може помилятися. При цьому страждати від цього в сім’ї разом з ним будуть, звісно, усі.

3. Коли забороняється прояв емоцій, та бажання приймати особисті рішення.

   Ця ситуація більш за все стосується дітей. Коли у родині, з малого дитинства, наприклад хлопцям забороняють проявляти будь які сентиментальні емоції по відношенню, як до оточуючого світу, так і до батьків. А дівчат, навпаки, карають за те що вони, наприклад, можуть різко відповідати, чи ображатися на власну матір. Дозвіл на прийняття власних рішень – це взагалі окрема тема, якої я вже торкався в одній зі своїх минулих статей.

4. Коли любов до себе в родині ти повинен обов’язково заслужити. Якщо у власній сім’ї дитина, чи доросла людина повинна постійно прикладати зусилля, щоб їй сказали що вона справді любима чи дорога, але за для цього, обов’язково добре вчитися, або слухатися порад та наказів з боку інших, то, як найменш низька самооцінка у такої людини – гарантований результат.

5. Коли члени родини, у спілкуванні один з одним, досягають своїх цілей за допомогою маніпуляцій та шантажу. Найголовніша деструктивна зброя у такому разі – нав’язування двох почуттів: провини та жалю.

   Так, наприклад, чоловік часто звинувачує власну дружину, в тому що та постійно робить безглузді вчинки та… покупки. А дружина, у відповідь, аби домогтися від чоловіка потрібних їй поступок, наприклад, відразу починає плакати, чи погрожувати що зробить щось погане собі, аби викликати до себе почуття жалості.

Отже, якщо кожному з п’яти перерахованих мною пунктів дати назву одним словом, то послідовно вийде наступне: залежність, тиранія, придушення, бойкот, та маніпуляція. Всі ці причини можуть, іноді, бути абсолютно не помітні не тільки для оточуючих, але і для самих членів родини. Але головна відмінність родини функціональної від дисфункціональної полягає у тому, що у першій люди живуть, а другій, майже завжди, просто виживають. Тому незалежно від того, чи з’явилися в родині ці вади давно, чи причиною став карантин, але кожна родина, якщо усвідомить для себе якусь проблему у власних комунікаціях, може звернутися по допомогу до психологів, та інших фахівців, аби знайти вихід з цього становища, та врятувати не лише родину від можливого розпаду, але і кожного окремого її члена, від розпаду його власної особистості.

Дякую за увагу!