Психотерапевт назвав 5 процесів, які відбуватимуться з психікою українців наступні пів року
Психотерапевт із Києва Ілля Полудьонний розповів українцям, які з 24 лютого живуть в умовах повномасштабної війни та регулярно спостерігають за жахами, які відбуваються у рідній країні, що на них чекає у найближчі 6 місяців. Експерт описав п'ять процесів, які неминуче відбудуться з кожною людиною у тій чи іншій формі за наступні пів року.
Дуже важливо, як зазначив фахівець, знати про ці психологічні феномени та опрацьовувати їх. Своїми рекомендаціями Полудьонний поділився на особистій сторінці в Instagram.
1. Депресія
Якщо депресія не наздогнала вас раніше, то протягом найближчих пів року вона, як підкреслив психотерапевт, зробить це з кожним. Причому є можливість, що кілька разів. Від цього стану не потрібно і не можна тікати – депресії варто "віддатися" на якийсь час, щоб потім відчути полегшення.
"Депресія – неминуча стадія переживання горя. Зі свого боку горе – це емоційний стан переживання втрати. Люди здебільшого звикли думати, що горе – це лише про втрату близької людини, але це не так. Нашій психіці в якомусь сенсі байдуже, що втрачається. Якщо це важливо, ми переживаємо горе... У когось під час війни втрати драматично складні: близькі люди, тварини, квартири, бізнеси. Але втрата смислів, зрозумілого майбутнього, часу, перспективи, омріяного літа врешті-решт – це все теж горе", – прокоментував експерт.
На цьому етапі важливо не чинити опір горю. Разом із цим зрештою приходить прийняття, полегшення та сили.
2. Повернення патернів
Українці вже пройшли стадії шокового стану та орієнтації, коли запитань "що таке війна?" вже не виникає. Нині настав час стадії стабілізації. На ній люди повинні довести свій емоційний рівень до такого ж стану – "питань не виникає".
"Так ось, якщо під час фаз шоку та орієнтації психіка може здивувати своїми проявами не тільки оточуючих, а й власника цієї психіки, то на стадії стабілізації повертаються всі звичні захисні механізми, способи адаптації та патерни, на яких звикла гойдатися зозуля. Тому якщо хтось на початку війни вам пообіцяв остаточно покинути дружину чи чоловіка і піти до вас, або клявся перейти на українську мову, але за пів року війни цього не сталося, то все – пройшла історія, забудьте", – пояснив Полудьонний.
3. Самотність та нарцисизм
Ми живемо в еру, коли краса, популярність, успіх та багато іншого можна виміряти кількістю підписників та лайків у соцмережах. Ні для кого не секрет, що все це лише ілюзорна картинка уявного красивого життя, але люди продовжують на неї "вестися".
Як це впливає на психіку під час війни? Одна частина українців, щоб хоч якось підняти собі настрій, починає публікувати у соцмережах гарні фотографії, очікуючи від користувачів "нагороди" у вигляді лайків. Друга частина дивиться на це і думає, що всі довкола вже адаптувалися, живуть нормальне життя, а мені, як і раніше, погано.
"Це посилює самотність та відчуження на індивідуальному рівні: "Всі такі молодці, і тільки мені погано". Як психотерапевт офіційно заявляю – погано всім", – підкреслив експерт.
4. Межовість
Цей пункт випливає із попереднього та є нормальним станом у ненормальних обставинах. Коли українець заходить до соцмереж, то бачить буквально два паралельні світи в одній площині: люди публікують свої щасливі фото з прогулянок, купівлю одягу чи їжу в ресторані, а водночас стрічка переповнена постами про збір коштів для ЗСУ.
Тоді людина починає вагатися: "Все добре чи погано? А люди навколо хороші чи погані?"
5. Гостінг
Будьте готові до того, що деякі люди без попереджень та будь-яких пояснень будуть переривати спілкування з вами. Не відповідати на дзвінки та повідомлення, заходити у діалоги, але нічого не писати. Можливо, обірвати контакт захочеться саме вам. Такий процес відбувається вже зараз, але надалі лише посилюватиметься.
Так стається через неймовірне емоційне виснаження.
"Всі ресурси йдуть на опрацювання великих переживань: горя, болю, ненависті, гніву і т.д. На контакт просто не вистачає сил. На початку війни "як ти?" було про турботу, тепло, занепокоєння. А тепер це за*об. Бо немає сил що-небудь пояснювати, описувати і ще раз усе це переживати... Бачиш це питання і думаєш: "ох, ну нафіг". Коли прийдемо до тями і з'явиться ресурс, цього відразу стане менше, але зараз, на жаль, буде багато", – пояснив психотерапевт.
Як писав OBOZREVATEL раніше, психологи пояснили, чому не варто намагатися визначити дату закінчення війни. За словами експертів, це дуже небезпечно. Подробиці – у нашому матеріалі.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!