10 популярних фраз великих людей, які вони ніколи не говорили

У вік розвинутих технологій, коли будь-яку інформацію можна перевірити за допомогою всього кількох "кліків" в Інтернеті, багато людей продовжують вірити на слово дописам у мережі та не надто освіченим спікерам. Саме через лінь та брак часу в світі поширилися фейки про відомі цитати, які нібито належать Пабло Пікассо, Оноре де Бальзаку та іншим великим особистостям.

Проте насправді під впливом історичних подій та браку достовірних джерел іноді не лише плуталися автори, а й слова набували іншого змісту. Експерти видання Marie Claire з'ясували, кому ж насправді належать культові висловлювання (щоб подивитися фото, доскрольте до кінця сторінки).

"Хороші художники копіюють, великі – крадуть"

Таку спірну цитату зазвичай приписують іспанському художнику Пабло Пікассо, але митець ніколи не говорив цих слів, і тим паче не виправдовував плагіату. Насправді ж вперше її побачили в книзі 1920 року "Священний ліс: есе про поезію та критику" Томаса Еліота. І звучала вона так: "Незрілі поети наслідують, зрілі – крадуть".

"За всяким великим статком криється злочин"

Саме ця фраза французького письменника Оноре де Бальзака видозмінилася наскільки, що її важко впізнати в початковому вигляді. В першоджерелі вона звучить як: "За великим статком, якому ви не можете знайти пояснення, криється настільки майстерно вчинений злочин, що розкрити його не в змозі ніхто". Тобто Бальзак ніколи не називав усіх без винятку багатіїв – злочинцями.

"Вибери справу, яку любиш, і тобі не доведеться працювати жодного дня у своєму житті"

Автори видання з'ясували, що ця фразу, яку приписують філософу Конфуцію, ніколи не лунала з його уст. Насправді вона з'явилася не 500 років до нашої ери, а на сторінках тижневика Princeton Alumni Weekly у 1982 році. Її автором став "анонімний ветеран".

"Хто з мечем до нас прийде, від меча і загине"

Зазвичай це висловлювання приписують новгородському князю Олександру Невському, проте це не зовсім так. У 1939 році її сказав герой художнього фільму "Олександр Невський", а не реальна історична персона.

"Спочатку вони тебе не помічають. Потім вони сміються з тебе. Потім борються з тобою. А потім ти перемагаєш"

У 2004 році Гілларі Клінтон послалася на цитату, яка приписується індійському громадському діячеві Махатма Ганді, але він усього лише ніс у маси схожу ідею. В дійсності ж ця думка була озвучена американським адвокатом Ніколасом Кляйном. Виступаючи в 1918 році перед членами Об'єднаної профспілки робітників швейної промисловості, він сказав: "Спочатку вони ігнорують вас. Потім вони сміються з вас. Потім атакують і хочуть вас спалити. А потім зводять вам пам'ятник".

"Релігія є опіумом для народу"

У пострадянському соціумі прийнято приписувати цю цитату Володимиру Леніну, бо саме він озвучив її для широких мас. Проте вперше порівняв релігію та опіум духовний наставник британської королеви Вікторії Чарльз Кінгслі, але його думка звучала так: "Ми використовуємо Біблію, як дозу опіуму".

"Очі – дзеркало душі"

Красиве й романтичне висловлювання часто трапляється в творах Лева Толстого, Антона Чехова та інших. Але жоден із письменників не є її автором, адже з давніх-давен "очі – дзеркало душі" вважалося давнім латинським прислів'ям.

"Нема людини – нема проблеми"

Безумовно, ця фраза належить Йосипу Сталіну — ось тільки не реальному історичному лідеру, а герою роману Анатолія Рибакова "Діти Арбата".

"Якщо я засну, а прокинуся через сто років, і мене запитають, що зараз відбувається в Росії, я відповім, не замислюючись: п'ють та крадуть"

Подібне сатиричне висловлювання приписують автору Михайлу Салтикову-Щедріну, але достовірних доказів цьому досі не знайшлося. Фраза вперше з'явилася у письменника Михайла Зощенка у "Блакитній книзі" з посиланням на записники Петра Андрійовича Вяземського, який, зі свого боку, посилається на розмови з істориком Миколою Карамзіним.

"У нас незамінних людей немає"

Слова насправді належать комісару французького революційного Конвенту Жозефу Ле Бону і були сказані 1793 року під час страти одного з громадян, який просив зберегти йому життя через свій досвід та вміння. Проте люди звикли вважати, що так казав Йосип Сталін.

Раніше OBOZREVATEL писав про типові фрази радянської людини, які досі можна почути з вуст українців. Серед них: "хто крайній", "викинули" або інші подібні.