Найбільше на Донеччині: Опендатабот назвав кількість церков УПЦ МП в Україні. Карта
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
24 лютого за новим календарем (11 лютого за старим) українці відзначають Великий Велесів день, який також називають день святого Власа. Це свято пішло ще з часів стародавнього язичництва.
OBOZREVATEL розібрався в історії, традиціях і обрядах цього дня. Почнемо з того, що Велес – це язичницький бог, який вважався покровителем мистецтва, торгівлі, худоби і хліборобів.
Історія свята
Ще до Хрещення Русі ідол Велеса знаходився на Подолі в Києві, проте християни знищили його в 988 році. Достеменно невідомо, коли почали відзначати це свято. Однак з приходом християнства його перейменували на день святого Власа. Згідно з легендою, святий мученик жив у IV столітті і був покровителем лісових звірів і дбав про бідних.
Вважалося, що Велес може захистити мало не від усього. Його просили про сімейне благополуччя, про удачу в подорожі або в лісі.
Наші предки заздалегідь готувалися – з вечора розливали молоко по глечиках, а вдома розстеляли шкури і викладали висушені коров'ячі роги.
У день Велеса на стіл ставилася каша, добре приправлена олією. А ось яловичину або телятину подавати було не можна. Головним атрибутом на столі був міцний медовий напій, який пили жінки, щоб "скотина була ласкавою". А після цього берегині домашнього вогнища били своїх чоловіків прядкою (днищем), щоб "воли були слухняними".
Обряди
Жінки відганяли "коров'ячу смерть". Вони виходили на вулицю в одних сорочках з розпущеним волоссям і йшли на Капище, несучи серпи, дубини і рогачі. Будь-яку людину або тварину, яка зустрічалася на шляху, вони нещадно били, бо вірили – вони несуть "коров'ячу смерть". На чолі ходи перебувала "повещалка", яка кричала: "пора вгамувати зухвалість коров'ячу".
У цей день виготовлялися обереги з коров'ячих рогів, які оберігали від хвороб, тому що це символізувало життєву силу. Худобу кропили водою і примовляли: "Велес, скотий бог! Дай щастя на гладких телушек, На товстих бичків, Щоб з двору йшли — грали, А з поля йшли — скакали".
Як святкують у наш час
Основний обряд з побиттям перехожих в наш час не використовується з етичних міркувань. До того ж, це кримінально карається. Тому шанувальники язичницької віри організовують заходи, де водять хороводи навколо багаття. Учасники заходів розповідають казки і легенди, а на сценах фолк-гурти можуть присвятити пісню покровителю мистецтва і худоби.
Прикмети
За повір'ями наших предків – день Велеса припадає на середину зими. Якщо на дворі спостерігалася відлига, то весна буде ранньою і теплою. Якщо ж на вулиці мороз – пізньою.
Всі сни вважаються віщими і завжди збуваються. Тому потрібно було запам'ятовувати, що сниться в цей день. Також Велесів день був сприятливим для лікування різних хвороб.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 21 лютого в Україні шанували святого Захарія Серповідца, який побачив в одному зі снів серп, який ширяє в повітрі, а той виявився насправді сувоєм з написаними одкровеннями від Господа.
Все найцікавіше з життя Меган Маркл - читайте в нашому Instagram!
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
Катастрофічні події на полі бою небезпечніші для Путіна, аніж втрата національних околиць РФ
Росія не має достатньо сил, щоб здійснити серйозний наступ до 9 травня
Скорпіони отримають несподівані прибутки, а Терези втілять давні мрії