День української писемності та мови: історія, традиції та привітання зі святом
День української писемності та мови щорічно відзначається 9 листопада, в день пам'яті преподобного Нестора Літописця.
Свято було встановлено 1997 року указом президента України Леоніда Кучми – на підтримку ініціативи громадських організацій та "з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства". Про те, як воно відзначається, читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.
Історія свята
День української писемності та мови встановлено в пам'ять про Преподобного Нестора – київського літописця, послідовника засновників слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Нестор Літописець з 1073 року було ченцем Києво-Печерського монастиря. Він також відомий як письменник-агиограф, автор "Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського". За однією версією, святий Нестор вважається упорядником, за іншою, – автором "Повісті временних літ". Помер 1113 року, мощі святого зберігаються у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.
Традиції в День української писемності та мови
У свято прийнято покладати квіти до пам'ятника святого Нестора Літописця.
Батьки 9 листопада йдуть до церкви, щоб поставити свічку преподобному Нестору і помолитися про допомогу дитині в навчанні.
З 2000 року в День української писемності та мови в прямому ефірі "Українського радіо" транслюють "Диктант національної єдності", який може написати кожен охочий.
У свято стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, щорічна кількість учасників якого становить понад 5 мільйонів з 20 країн світу.
Привітання з Днем української писемності та мови
З Днем української писемності та мови доречно привітати друзів і близьких віршами українських поетів, присвяченими рідній мові.
"Як парость виноградної лози…", Максим Рильський
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
***
"Рідна мова", Дмитро Павличко
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
***
"А Вкраїни мова…", Павло Тичина
А Вкраїни мова –
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото блискуче,
Вся і давність, і обнова –
Українська мова.
Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі
Пречудесно, пречудово
Розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина
Червоніє, достигає,
Всьому світу заявляє:
Я – країна Україна –
На горі калина!
***
"Мова кожного народу…", Оксана Забужко
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов'я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так, як мати,
мова в кожного із нас!
Як повідомляв OBOZREVATEL, Сергій Міхалок заспівав пісню Кузьми Скрябіна "Чорнобиль форева" українською мовою в зоні відчуження. Трек записано разом з екс-лідером групи "Димна суміш" та фронтменом The Gitas Олександром Чемеровим.