Академік Легасов: що згубило вченого, який вразив СРСР правдою про Чорнобиль
Валерій Легасов, академік, доктор хімічних наук, член урядової комісії з розслідування причин та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, народився 85 років тому – 1 вересня 1936 року.
Після вибуху в Чорнобилі ім'я академіка Легасова не сходило зі сторінок газет як в СРСР, так і за кордоном. Він був єдиним вченим, що працював на місці катастрофи, а 1986 року виступив із резонансною доповіддю в МАГАТЕ. Однак у Радянському Союзі Легасова звинуватили в розголошенні секретних даних і влаштували цькування проти нього. 26 квітня 1988 року академік наклав на себе руки. OBOZREVATEL пропонує дізнатися про його роль у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та про те, що стало причиною його загибелі.
Валерій Легасов екстрено вилетів до Чорнобиля 26 квітня 1986 року. Замість запланованих трьох тижнів він провів поблизу від місця катастрофи чотири місяці, отримавши дозу радіації в 100 берів; по кілька разів на день піднімався вертольотом над палаючим реактором. Саме він запропонував засипати в нього суміш бору, свинцю й доломітової глини.
Крім того, саме Легасов переконав голову урядової комісії Бориса Щербину в найближчі 24 години евакуювати людей із Прип'яті, що в підсумку було зроблено в терміновому порядку.
Також Легасов одним із перших відкрито заговорив про Чорнобильську катастрофу. Після аварії СРСР загрожували багатомільйонні позови (радіоактивна хмара потяглася зокрема й у бік Європи), але після чесної та відвертої 5-годинної доповіді Легасова у Відні на конференції експертів МАГАТЕ ставлення до Радянського Союзу пом'якшилося.
Так, ця доповідь отримала великий резонанс. Легасова назвали людиною року в Європі, він увійшов до десятки найкращих учених світу. Але на батьківщині його звинуватили в розголошенні секретних даних. Академіка, зокрема, двічі викреслювали зі списків на звання Героя Соціалістичної Праці, "провалили" на перевиборах до наукової ради інституту.
Незважаючи на це, Легасов продовжив боротися – 1987 року він надіслав до газети "Правда" статтю "Мій обов'язок розповісти вам про це", однак вийшла вона лише через два тижні після смерті вченого 1988 року.
Лікарі діагностували в Легасова реактивну депресію. Восени 1987 року він ледь не помер, але тоді його вдалося врятувати.
"Батько поступово перестав їсти, перестав спати. Сильно схуд. Променева хвороба – страшна річ. І батько прекрасно розумів, як він буде йти, як це буде болісно. Напевно, він не хотів бути тягарем для мами. Він її кохав. До останнього дня писав їй вірші, освідчувався в коханні", – згадувала донька академіка Інга Легасова.
У другу річницю аварії на ЧАЕС, 25 квітня 1988 року, Легасов подав на засіданні Академії наук план створення ради з боротьби із застоєм у радянській науці та власного інституту ядерної безпеки. Його пропозицію було відхилено. 26 квітня 1988 року о 01:25 Легасов повісився у своїй квартирі.
18 вересня 1996 року президент Росії Борис Єльцин підписав указ про посмертне нагородження Валерія Легасова званням Героя Росії за "відвагу і героїзм, проявлені під час ліквідації Чорнобильської аварії".
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше блогер опублікував фоторепортаж із секретної лабораторії в Чорнобилі. Вона працювала на ЧАЕС після аварії й займалася дослідженням зони відчуження.