Не просто сорочка: стилістка пояснила, чому вишиванка стала ідентичним кодом українців

Вишиванка давно перестала бути річчю, яку українці дістають із шафи кілька разів на рік до державних свят. Сьогодні її носять із джинсами, костюмами, шкіряними речами та сучасними аксесуарами, а сама вишита сорочка стала одним із найвпізнаваніших символів України. Стилістка Галина Денисюк пояснила, чому вишиванка перетворилася на своєрідний ідентичний код українців і як правильно інтегрувати її в сучасний гардероб.

За словами Денисюк, головна зміна останніх років полягає навіть не в тому, як українці почали носити вишиванку, а в тому, що вона для них означає.

"Для мене вишиванка – це взагалі не про тренд. Тренд може з’явитися, прожити кілька сезонів і зникнути. Вишиванка має зовсім іншу природу. Це річ, через яку ми можемо розповісти, хто ми, звідки ми, до якої культури належимо. Особливо сьогодні вона стала дуже сильним ідентифікатором українця", – пояснює стилістка.

Саме тому, на її думку, вишиту сорочку не варто сприймати виключно як святковий одяг. Сучасна мода поступово прибрала навколо неї надмірну урочистість.

"Мені дуже подобається, що ми нарешті дозволили собі носити вишиванку нормально. Не обов’язково чекати День Незалежності чи День вишиванки. Її можна вдягнути в ресторан, на зустріч, у подорож, на роботу. Можна поєднати з улюбленими джинсами, широкими брюками, жакетом, лоферами чи навіть кедами. І саме тоді вона виглядає особливо сучасно", – зазначає Денисюк.

Світові й українські модні видання також уже кілька сезонів говорять про вихід вишиванки за межі етноформату. Українські дизайнери працюють зі старовинними техніками та орнаментами, але переносять їх на сучасні силуети – від мінімалістичних сорочок до суконь і жакетів.

Галина Денисюк наголошує: важливо не перетворювати образ із вишиванкою на стилізацію народного костюма, якщо саме такого завдання немає.

"Я завжди за контраст. Якщо вишиванка сама по собі дуже активна, нехай усе інше буде максимально сучасним і спокійним. Денім, хороші брюки, мінімалістична сумка, актуальне взуття. Не потрібно до вишиванки одночасно додавати все, що асоціюється з українською традицією. Нехай вона буде головною героїнею образу".

Ще одна важлива тенденція – бажання знати походження орнаментів, технік та самої речі.

"Мені здається дуже красивим, коли людина не просто купила вишиванку, бо вона гарна, а знає хоча б трохи її історію. З якого регіону орнамент, чим надихався дизайнер, яка техніка використана. Тоді це вже не просто одяг. З’являється особистий зв’язок із річчю".

На думку стилістки, саме в цьому і полягає феномен сучасної вишиванки: вона одночасно може бути модною річчю XXI століття та залишатися частиною культурної пам’яті.

"Мода постійно змінюється. А речі, які мають сенс, залишаються. Тому я не думаю, що через п’ять чи десять років ми скажемо: "Вишиванки більше не модні". Це вже не питання моди. Це частина нашої ідентичності".