Зеленський відкрив у Києві інсталяцію до Дня пам’яті жертв Голокосту. Фото

У Києві 27 січня відбулася церемонія відкриття інсталяції, присвяченої Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. У ній взяв участь президент Володимир Зеленський та перші особи держави.

Інсталяція "Погляд у минуле" авторства української художниці та архітекторки Анни Камишан була представлена Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр", повідомили у пресцентрі установи.

Зеленський під час її відкриття наголосив, що День пам'яті жертв Голокосту важливий як для історії нашої країни, яка в часи нацистської окупації пережила трагедію Бабиного Яру, так і для всього світу.

"Ми вшановуємо сьогодні всіх жертв Голокосту, жертв трагедії Бабиного Яру, всіх жертв Шоа", – сказав Зеленський. Він зауважив, що саме цього дня у 1945 році бійці 1-го Українського фронту почали звільнення концтабору Аушвіц.

"Тому ми сьогодні вшановуємо й тих, хто зберіг життя багатьох євреїв. Вони стали й носять таке високе звання – звання Праведників народів світу", – зазначив президент.

За словами глави держави, інсталяція, яка відкрилася на проспекті Перемоги у столиці, важлива тим, що дає можливість зазирнути в жахливе минуле, яке ми не маємо права забути.

"Ми повинні пам’ятати, що не помічати диктатуру, не помічати нацизм, не помічати такого ставлення до людства, до народу, до традицій просто неможливо. Тому пам’ятаємо й помічаємо. Вічна пам'ять всім жертвам Голокосту", – наголосив Зеленський.

У церемонії через відеозвернення також взяли участь світові лідери, зокрема президент Ізраїлю Реувен Рівлін, голова Наглядової Ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", правозахисник, політв’язень Радянського Союзу Натан Щаранський та Джон Розен, голова Американського єврейського конгресу, головуючий Американської ради світового єврейства. Взяв участь у церемонії також Борис Забарко, член Громадської ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", голова ГО "Асоціація євреїв – колишніх в'язнів гетто і нацистських концентраційних таборів".

Президент Ізраїлю подякував президенту України та Натану Щаранському, голові Наглядової ради Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", за внесок у відзначення трагедії.

"Жорстокого та більш концентрованого випадку масового вбивства, ніж у Бабиному Яру, не було. 33 771 єврея, в тому числі немовлят, жінок, людей похилого віку, було закатовано протягом двох днів в урочищі смерті Бабин Яр. Ця земля в передмісті Києва, столиці України, мовчки плакала. Ніколи в історії Європи не було такої масштабної операції з винищення за такий короткий час. Ми не маємо права брати участь у гріху забуття, ігноруванні та відреченні. Хочу подякувати всім, хто стоїть на сторожі пам'яті і робить все можливе, щоб уникнути забуття цієї сторінки історії. Нехай пам'ять про наших братів та сестер, які загинули в Бабиному Яру та в інших містах масового винищення, назавжди залишиться в наших серцях", – зазначив Реувен Рівлін.

Інсталяція була відкрита на проспекті Перемоги, 10, біля Міністерства освіти і науки України. Її складають два кам'яних валуни природної обробки, між каменів лежить дерево. В кам'яні стели вмонтовані монокуляри з фотографіями. Вони належать німецькому військовому фотографу-пропагандисту Йоганнесу Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві.

Серед них найвідоміші фото Бабиного Яру, зроблені одразу після масового розстрілу майже 33771 єврея 29-30 вересня. Ці кадри є важливими документами і свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру. Фотографії, представлені у інсталяції на проспекті Перемоги, були зроблені Йоганнесом Геле під час прогулянки окупованим Києвом саме на цьому місці. Тут він зробив дві фотографії – одна навпроти одної. Заглянувши у вмуровані у валуни об'єктиви, можна побачити те, що побачив та зафіксував тут фотограф майже 80 років тому: тіла двох невідомих людей, вбитих у трагічні дні після розстрілів у Бабиному Яру, на початку нацистської окупації міста.

"Важливо, щоб у Києві з'явились об'єкти, які зможуть виводити людину зі стану повсякденної метушні і допомагати думати про власне життя в іншому контексті. В нашому конкретному випадку – через погляд у минуле і спробу віднайти взаємозв'язки між собою сьогоднішнім і подіями, які відбувалися багато років тому. Моєму дідусеві, єдиному з родини, вдалося вижити у Голокості. Всі інші були вбиті у Харкові, у Дробицькому Яру у 1941 році. Все життя, яке у нього було до 11 років, зникло. Оцю крихкість буття важливо розуміти і нам сьогодні. Мета цієї інсталяції – посеред жвавої вулиці хоча б на мить зупинити людину, яка постійно поспішає у своїх справах, дати їй можливість заглянути в минуле і відчути цінність і крихкість сьогодення", – зазначила авторка проєкту, художниця та архітекторка Анна Камишан.

Як розповіла Камишан, в єврейській традиції древо зі зламаними гілками є символом перерваного життя. Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. Для інсталяції була використана верхня частина дерева, позбавлена коренів, що символізує зруйнований зв'язок з родом, історією.

Нагадаємо, 27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Внаслідок Голокосту під час Другої світової війни загинуло близько 6 млн євреїв, з них 1,5 млн було вбито лише на території сучасної України. Жахливим символом Голокосту в нашій країні став Бабин Яр, де лише за два дні було вбито 33771 єврея, а за два роки окупації тут загинуло загалом до 100 тисяч людей – євреїв, ромів, а також українців, представників інших національностей і соціальних груп.