Коли зникнуть затори з київських доріг: ексклюзивне інтерв'ю Костянтина Усова

Днями компанія TomTom – світовий лідер у сфері GPS-статистики та розумної мобільності – оприлюднила перелік міст з найбільшими заторами за 2021 рік. Київ посідає у цьому рейтингу 3 місце.

Чи реально зробити так, щоб затори зникли з Київських доріг, скільки для цього треба часу і яких ресурсів – про це ми поговорили з заступником голови КМДА Костянтином Усовим.

Ви вже рік працюєте на посаді заступника голови КМДА. Чому, на вашу думку, у нас така ситуація із заторами?

Сьогоднішні затори не утворилися за один день. Наше місто – це щодня до 4 мільйонів людей: ті, які тут живуть і ті, які приїжджають. Нас стає більше. І в місті постійно росте користування автомобілями.

З 2015 року кількість автівок на дорогах Києва збільшилася удвічі. Якщо у 2015 році ця цифра становила трохи понад 600 тисяч автомобілів, то на сьогодні січневий пік, які зафіксували муніципальні камери, становить 1,13 мільйона машин.

З них 60% - кияни, 30% - це мешканці передмістя, і ще 10% - це транзит. За даними камер Центру організації дорожнього руху кожного дня через Київ проїжджають понад 4,5 тисяч вантажних авто, і це завдає значного навантаження на транспортну систему столиці. Для розуміння - поставивши їх в ряд, отримаємо ланцюг довжиною 90 км, тобто відстань від центру Києва до Білої Церкви.

Впродовж останніх років затримки руху в Києві поступово зростали, параметри руху погіршувалися, що призвело до того, що сьогодні середньостатистичний киянин проводить у заторах майже цілу відпустку на рік.

Це вражає. Чи є якесь рішення – як повернути відпустку киянам?

Києву необхідна інтелектуальна транспортна система. Вона здатна передбачити затор ще до того, як він виникне, і перенаправити автомобільні потоки на менш завантажені ділянки доріг. Для цього не треба капітальні фінансові вкладення в будівництво розв’язок. Це можливо зробити лише завдяки інтелектуальним математичним рішенням та новим технологіям управління трафіком. Такі рішення є алгоритмічно складними, вони виробляються не людьми, а програмними комплексами, штучним інтелектом, який в режимі онлайн збирає масив інформації, аналізує його та автоматично ухвалює рішення щодо оптимізації трафіку.

За минулий рік ми провели консультації зі світовими компаніями-лідерами, які мають досвід впровадження інтелектуальних транспортних систем у містах по всьому світу. Вони надали свої звіти за результатами проведеного аналізу теперішнього стану справ та пропозиції різних підходів щодо реалізації ІТС в м.Києві. Станом на зараз новостворене Управління міської мобільності Департаменту транспортної інфраструктури КМДА вивчає усі можливі варіанти реалізації проєкту ІТС в нашому місті.

До кінця цього року ми зрозуміємо, скільки для цього необхідно ресурсів і часу. У 2022 році профільний департамент мусить сформулювати бюджетну пропозицію і передати її в Київську міську раду, яка відповідальна за формування бюджету.

Тобто раніше ніж за рік не варто чекати ніяких змін?

Розуміючи реальний стан справ, минулого року ми розпочали реформу транспортної галузі і зараз працюємо одночасно у декількох напрямках.

Паркування. 30% заторів у центрі міста складаються з автомобілів, що шукають паркування. Хаотично припарковані автомобілі, в тому числі на дорозі, на смугах громадського транспорту, іноді навіть на двох смугах - значно підвищують кількість заторів.

Зручно припаркуватись у центрі, щоб для кожного знайшлося місце, просто неможливо. Світовий досвід говорить, що кількість заторів кардинально знижується, якщо на кожному паркувальному майданчику є мінімум 15% вільних машиномісць. Тоді водій завжди знайде місце, де залишити своє авто, не буде ганяти колами і зупиняти інших.

Задачею №1 було встановити чіткі й обґрунтовані межі кожної з паркувальних зон. Ми вперше замовили якісну аналітику у шанованої компанії щодо попиту на кожен з наших 514 паркувальних майданчики. "А+С Україна" провела дослідження на підставі реальних математичних даних, отриманих у світового лідера у сфері GPS-статистики та розумної мобільності - платформи Tomtom.

В результаті такого дослідження ми отримали математично обґрунтовані рекомендації щодо необхідності зміни меж І і ІІ тарифних зон паркування. Транспортні планувальники фактично дали нам відповідь на питання, в яких точках міста автомобілів настільки багато, що для їх розсіювання необхідно застосувати більш високий тариф.

Результати дослідження були негайно імплементовані, ми ухвалили і презентували нові паркувальні зони міста Києва, які діють на сьогодні.

І крок №2 - це тариф на паркування. Світовою практикою доведено: заторів стає значно менше, якщо автомобілі починають менше їхати в центр і більше лишатися в спальних районах. З цих підстав вартість паркування у першій та другій зоні зросла до 35 і 25 грн за годину, відповідно до коефіцієнтів навантаженості на кожний паркувальний майданчик. При цьому вартість паркування в ІІІ зоні залишилась незмінною – 5 грн/год.

Громадський транспорт. Сучасний, якісний та комфортний громадський транспорт – це те, що розвантажить наші дороги. Одна автомобільна смуга перевозить до 2 тисяч людей за годину, одна автобусна смуга – до 5 тисяч, трамвай - до 9 тисяч.

Але наші водії здебільшого не розглядають громадський транспорт, як альтернативу приватному…

Так, тому ми хочемо повернути їхню довіру до громадського транспорту - він зручний, швидкий і дешевший.

Як зазначав мер Києва Віталій Кличко у своєму річному звіті, місто цілеспрямовано поповнює парк новими автобусами та тролейбусами. Загалом, з 2015-го по 2021-й роки закуплено 307 нових автобусів, 139 тролейбусів та 76 трамваїв. В планах на цей рік придбати ще 110 нових автобусів, 160 тролейбусів, 19 трамваїв та 17 електробусів.

Ми пришвидшуємо рух громадського транспорту відносно основного потоку. Облаштовано вже 120 км смуг громадського транспорту, і до кінця цього року плануємо облаштувати ще 50 км виділених смуг. Частину з них зашиваємо делініаторами, щоб унеможливити ними рух автомобілів.

Ми поступово запроваджуємо нову якість пасажирських перевезень, і вже встановили нові критерії для перевізників. Це – місткість автобусів не менше 60 пасажиромісць, підтримка температурного режиму в салонах, відсутність шумового та візуального забруднення, інформаційні таблички двома мовами з навігацією по маршруту, обслуговування виключно державною мовою, інклюзивність, типова уніформа водія, уніфікований плакат з інформацією про перевізника та водія, камери відеоспостереження тощо.

Легкий персональний транспорт. Ще однією альтернативою приватному автомобілю є велосипеди та інший легкий персональний транспорт. Київ за останні роки стає все більш дружнім до велосипедистів. Ми вже облаштували 140 кілометрів велодоріжок і запроєктували ще понад 100 кілометрів.

Окрім цього, поки Верховна рада не спромоглася врегулювати на законодавчому рівні діяльність прокатних електросамокатів, ми впорядкували їхній рух по місту, підписавши меморандум з усіма операторами, що є на ринку Києва. Ми обмежили граничну швидкість самокатів до 20 км/год, ввели особливі зони з обмеженням до 14 км/год та зони повної заборони руху. На вулицях міста в цей сезон їздило понад 4000 прокатних самокатів, на яких не менше 500 тисяч киян та гостей міста здійснили протягом року кілька мільйонів поїздок. У 2022 році ми очікуємо на вулицях до 10.000 одиниць самокатів, а також вихід на вулиці принаймні 200 електромопедів. Така кількість легкого персонального транспорту дозволить значно розвантажити дороги і громадський транспорт, але потребуватиме нарешті врегулювання легальності легкого персонального транспорту на рівні Верховної ради.

Таким шляхом, здається, пішли у свій час Стокгольм, Париж, Люксембург?

Звільнення міста від заторів – це великий кейс, який потребує часу, наполегливості та бажання багатьох людей покращити власне місто. Усі ці кроки – це робота на довгостроковий результат. І ми нічого нового не вигадуємо. Цей шлях пройшли багато європейських міст. Наше завдання – якомога швидше розігнати колесо, яке ми вже запустили.