Троє людей загинули в Києві через зачинене укриття: охоронець міг бути напідпитку і не відмикав двері

Жителів Деснянського району охоронець не пускав до укриття поліклініки №3 давно, а одного разу люди вже потрапляли під обстріл. Кияни скаржилися на нього, але в лікувальному закладі заходів не вживали.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Донька бігала, а дружина вже ні

У ніч проти 1 червня мешканці Деснянського району під час повітряної тривоги прийшли до поліклініки №3 на вул. Левицького (колишня Курчатова), де є укриття. Проте охоронець не пустив їх усередину. Біля дверей перебувало сім жінок, двоє чоловіків та троє дітей.

Поки люди стукали у двері, уламки збитої ракети впали біля цієї поліклініки. Загинула 33-річна Наталія Вельченко, а також 34-річна мама із 9-річною донькою. Декількох людей поранило.

Чоловік загиблої Наталії Ярослав Рябчук розповів нам, що родина живе в під'їзді будинку поряд із поліклінікою.

"Ми постійно ходили туди в укриття. Питання виникали тільки вночі, тоді доводилося стукати у двері, щоб нам відчинили. Цього разу дружина з донькою побігли туди. Я дивлюся у вікно – вони стоять біля дверей вже довго. Я вискочив, побіг до них. Метрів за десять до них вони мені крикнули, щоб я забіг з іншого боку поліклініки, постукав у вікна, знайшов охоронця, бо не відчиняють. Коли я забіг з іншого боку, в небі почалися вибухи, один вибух був дуже сильний – і з неба посипалися уламки, мені теж падало на голову. Я кинувся до дверей, там моя дочка бігає, а дружина вже ні", – описує Ярослав.

Очевидці розповідають, що вибухом вибило вхідні двері до поліклініки, і тільки тоді вони змогли потрапити всередину. Але для трьох загиблих вже було запізно.

"Охоронця я вже знайшов у укритті. Він був з перегаром, він стояв і нічого не міг сказати. Та я й не питав, коли твоя дружина лежить у крові, що ти можеш у нього спитати?" – у розпачі розповідає Ярослав.

Наталія Вельченко, за словами чоловіка, була талановитою. Вона сама родом із Черкас, останнім часом працювала майстром манікюру, а також займалася суші у "Ніндзя суші".

Люди часто вимушено стояли біля дверей поліклініки

Жителі прилеглих будинків кажуть, що це вже не перший випадок, коли охорона поліклініки не пускає їх в укриття у нічний та вечірній час. Так, 30 березня понад 10 людей пізно ввечері під час повітряної тривоги прибігли до поліклініки, але двері виявилися зачиненими.

Вони протягом 40 хвилин стукали, охоронець виглядав, потім погасив світло в холі. Але двері так і не відчинив.

Ганна, мешканка одного з найближчих будинків, розповіла, що тоді, 30 березня, довелося викликати поліцію.

"Після цього, коли я приходила туди, все було нормально. Але буквально цього понеділка ми зупинили в холі поліклініки завідувачку амбулаторії №7 Світлану Каліту. У нас були питання – чому закрито другий вихід із укриття. А також нас цікавило, чому закрили туалет на 1 поверсі, оскільки в самому укритті туалет у жахливому стані. Також поскаржилися на охоронця, який незадоволений тим, що ми користуємося укриттям. На що нам відповіли, що треба звертатися до приймальні на вул. Матеюка до Шувалей", – каже Ганна.

Очевидці додають, що чоловік похилого віку називав людей неробами, запевняв, що вночі вони сидять у підвалі, а вдень відсипаються.

Ганна розповідає, що її мама дзвонила до тієї приймальні, говорила із секретарем. Потім звідти мамі передзвонили і повідомили, що це укриття працює лише в години, коли працює поліклініка. А вночі воно не є укриттям.

Також Ганна додає, що інші мешканці скаржилися, що часто їм довго доводилося стукати в зачинені двері, перш ніж охоронець їх пустить. Хоча сигнал повітряної тривоги спрацьовує у самій будівлі і не чути його він не може.

Мешканці зазначають, що якщо на Київ летять "шахеди" або крилаті ракети, то є ще час дійти до поліклініки і простояти в очікуванні, коли охоронець вирішить їх пустити. Але коли летять балістичні ракети (як це було 1 червня), то ти маєш не більше 5-7 хвилин, щоб сховатися.

Голова Деснянського району Дмитро Ратніков у Facebook написав, що, за повідомленням директора поліклініки №3, співробітник нічної зміни відкрив центральний вхід. Частина мешканців опинилася в укритті, частина ні.

Проте люди обурені такою заявою, вони наполягають на тому, що в районі з цим укриттям велика проблема, і вони вже не раз скаржилися і писали заяви з цього приводу.

"У панельних будинках є підвали, але ми боїмося туди йти, оскільки від удару ракети будинок може просто розсипатися і нас там завалить. У цій поліклініці більш надійне укриття, там багато приміщень, є запасний вихід, є де посидіти", – каже Ганна.

Голова Київської військової адміністрації Сергій Попко заявив, що в ситуації розбираються.

Охоронця поліклініки вже затримано поліцією, зараз він у лікарні. Міська влада продовжує заявляти, що охоронець нібито намагався відчинити двері, але не встиг. Начальник департаменту безпеки КМВА Роман Ткачук заявив, що чоловік одержав контузію від вибуху.

Правоохоронці за фактом того, що сталося, відкрили два провадження – службова недбалість, та за статтею про залишення людей у небезпеці.

Це не перший випадок

На жаль, ситуація із закритими бомбосховищами в Києві та й в інших містах України не рідкість.

У понеділок, 29 травня, під час повітряної тривоги вдень, коли на Київ летіло 11 "Іскандерів", охоронець підземного паркування біля Київського велотреку на вул. Липинського не пускав жінок на паркування.

В інших містах люди повідомляють, що під час тривоги змушені бігати вулицями в пошуках відкритих дверей в укриття.