На Київщині водій у мороз висадив із маршрутки дитину загиблого АТОшника

23,9 т.
маршрутное такси

Водій однієї з маршруток, що курсує від Обухова (Київська область) до Києва за маршрутом 309, відмовився везти безкоштовно сина загиблого на Світлодарській дузі Анатолія Коваля. Про інцидент "Обозревателю" розповіла мати хлопчика, Інна Коваль.

"Мій син вчиться у школі в селі Безрадичі, що біля Обухова. Кілька днів тому він після уроків прийшов на зупинку, аби їхати в Обухів, де ми проживаємо. Тоді ще було дуже холодно і йшов сильний снігопад. Але коли приїхала маршрутка, і син зайшов і показав водієві посвідчення дитини загиблого в АТО військовослужбовця – водій досить грубо сказав йому, аби він вийшов, бо "пільгове місце вже зайняте", - розповіла Інна Коваль.

Відео дня

Вона додала: коли за дитину спробувала заступитися одна з пасажирок, водій зневажливо кинув фразу "На щось інше гроші є, а на проїзд – немає?".

За словами Ірини Коваль, її дитина ще близько години чекала на наступну машину на морозі, бо переляканий 9-річний хлопчик просто забув, що мати про всяк випадок поклала йому необхідну для проїзду суму.

"Я розпитувала у малого, чи на нього кричали, чи ображали – але він не зізнається. Після смерті батька він взагалі став дуже потайним. Але після цього випадку він категорично відмовляється брати з собою посвідчення і навіть пробувати його показувати в транспорті", - повідомила Ірина Коваль.

За її словами, попри численні обіцянки Обухівської міської і районної влади про те, що члени сімей загиблих воїнів АТО можуть користуватися правом безкоштовного проїзду, подібні інциденти в місті повторюються постійно.

"Я сама ніколи не користуюсь своїм посвідченням. Раз спробувала – мені нагрубили, довели до істерики, і я відтоді завжди за проїзд плачу. Не хочеться чути, що мій загиблий чоловік поїхав на Донбас, аби "заробляти"… Водії різні бувають. Хтось возить без обмежень і учасників АТО, і вдів з дітьми, а хтось хизується, що взагалі не бере. І хай вже висаджують дружин, матерів. Але ж то діти! Як можна висадити з машини малу дитину в такий мороз?" - каже жінка.

Імені водія, який образив її сина, Інна не знає досі. Зізнається: вона не хоче домагатися звільнення чоловіка, хоча, можливо, і рада була би, якби його якось покарали. Втім, більше вона хоче запобігти повторенню подібних ситуацій у майбутньому.

"Ми хочемо, аби хоча би дітей перевозили – і не ображали. В Обухівському районі 14 родин загиблих захисників. Діти є не у всіх. Хіба може діток 10 назбирається на район. То хіба це такі великі гроші? Чому місцева влада не може вирішити це питання з перевізником? Натомість коли ми прийшли в Обухівську міськраду з цим проханням, один з наступників мера заявив дослівно: "Розумієте, багато таких "присмоктаних". Підуть туди за гроші, а тоді вертаються, груди розхристані – і починають: "та я, та я"… Але до чого тут діти загиблих?!" - обурюється Інна.

"Чоловіка мого нема вже майже два роки, а син досі говорить про батька в теперішньому часі. Для нього тато досі живе. Він не може перенести цю втрату. Ми навіть не говоримо про чоловіка, бо малий починає плакати. Вони ж цього не бачать! Якби вони побачили сльози своїх дітей чи онуків – аж тоді вони може зрозуміли би, який це біль, як це важко. А так – не розуміють. Думають, якщо дитина, то можна й вигнати", - додала Інна Коваль.

Чоловік Інни Анатолій Коваль, військовослужбовець 25 батальйону "Київська Русь", загинув на Світлодарській дузі 29 червня 2016 року під час міноментного обстрілу. Тоді ж на тій же позиції загинув і відомий доброволець Василь Сліпак. Одна з мін влучила прямо в Анатолія, збирати його останки довелося по шматках. Ховали бійця у закритій труні.

Раніше "Обозреватель" повідомляв, що у Львові стався обурливий інцидент між вдовою героя АТО та маршрутником.