На балконах ростуть дерева та бігають щури: у Києві доводять до знищення будинок авіаконструктора Ігоря Сікорського
У самому центрі Києва розвалюється будинок родини відомого українського авіаконструктора Ігоря Сікорського. Вже багато років будівля, а точніше те, що від неї залишилося, належить Міністерству оборони. Проте відомство нічого не робить, щоб зберегти історичну пам'ятку та пам'ять про великого конструктора.
У грудні минулого року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив Міністерству оборони у позові на рішення Окружного адміністративного суду щодо будинку Сікорського. Таким чином відомство зобов'язане упорядкувати будинок.
Але навряд чи Міноборони зараз цим займатиметься. Єдиний вихід із цієї ситуації – передати будинок владі Києва, яка зможе його відновити.
Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Сімейний дім Сікорських
Будинок відомого українського авіаконструктора Ігоря Сікорського знаходиться за адресою вул. Ярославів Вал, 15Б, недалеко від метро "Золоті ворота".
Батько майбутнього авіаконструктора Іван Сікорський був відомим у Києві лікарем-психіатром. Сім'я жила на першому поверсі будинку, а на 2 та 3 поверхах розміщувалися пацієнти із психічними захворюваннями, яких лікував батько Сікорського, а після його смерті до 1920-х років – його доньки.
"Це будинок, де народився, мешкав авіаконструктор Ігор Сікорський. Звідси студентом він вирушав на заняття до Київського політехнічного інституту. Тут, у майстерні в саду на ділянці біля будинку, він побудував першу модель вертольота. А потім і першу модель літака, яку згодом випробували на аеродромі. Вся територія навколо будинку, включаючи схил, забудований зараз гаражами, з виходом на вулицю Святославську (тепер Липинського) належала Сікорським", – розповідає архітектор Олексій Струтинський.
Після революції 1917 року Ігор Сікорський, який вже був авіаконструктором у Петербурзі, залишив країну, він поїхав до Франції, а потім емігрував до США, де вже став знаменитим на весь світ творцем літаків та гелікоптерів. Його батько помер у 1919 році, після чого сім'я теж перебралася до США.
А сам будинок було передано до управління військового відомства. Тут розміщувалися радянські установи, колись тут навіть був готель Міністерства оборони.
Проте останні десятиліття будівля руйнується. Ще на рубежі 2000 років до Києва приїжджали родичі авіаконструктора, вони хотіли вкладати кошти у реконструкцію будинку, де мешкала їхня родина. Але справа так нічим не закінчилася.
Дерева на балконах та полчища щурів
Наразі будівля по Ярославському валу 15Б так і залишається у відомстві Міністерства оборони.
Щоправда, саме міністерство нічого не робить для того, щоби зберегти пам'ятник. За багато років від будинку практично залишилися мури. Усередині звалилися перекриття, там бігають полчища щурів, лякаючи перехожих та сусідів. На балконах ростуть дерева. Усередині будівлі навіть була пожежа. Фактично, будинок доводять до знищення.
"Усередині будівлі ще збереглися оригінальні двері, вставки. Але все у жахливому стані. По сусідству знаходиться наш офіс, то щури по даху переходять навіть до нас", – розповідає архітектор Струтинський.
Його дружина, теж архітектор Зоя Істоміна, каже, що часто до будинку екскурсоводи приводять іноземців і розповідають про сім'ю відомого авіаконструктора.
"Туристи дивляться на цей будинок округлими очима. Я якось чула, що один із них голосно каже: "Вони вбили це дім". Іноземці не можуть зрозуміти, як можна мати таку автентичну будівлю, таке символічне місце, особливо зараз, і нічого з цим не робити", – каже Зоя Істоміна.
Єдине, що поки що рятує будинок від знесення та будівництва на його місці якоїсь висотки – це статус пам'ятки архітектури національного значення.
Архітектори готові взятися за роботу
Сім'я архітекторів готова взятися за те, щоб допомогти відновити будинок на Ярославовому валу, облаштувати довкола міський простір.
"Я із задоволенням займуся цією роботою. Можу здійснити підготовчу роботу, зробити обстеження, підземні, геологічні роботи. Співробітники нашої майстерні можуть проектувати, контролювати будівництво", – каже Олексій Струтинський.
Ідея архітекторів полягає в тому, щоб відновити будинок Сікорського.
"На першому поверсі може бути музей, другий та третій поверх віддати для потреб міста, там може розміститися будь-яка організація, будь-який фонд. Навколо має бути міський простір, включаючи невеликий парк за будинком, який виходитиме на вулицю Липинського, до велотреку, який був збудований у 1913 році. Далі можна буде прогулятися вулицею Богдана Хмельницького, дійти метро "Університет", спуститися до Ботанічного саду", – вважають архітектори.
Допомогти фінансово може сім'я Сікорських, а також компанія Sikorsky Aircraft.
Кабінет міністрів проти
Однак здійснити проект можна лише в тому випадку, якщо будинок Сікорського буде передано Києву на баланс. При чому йдеться про це вже років десять. Зрозуміло, що під час війни Міністерство оборони, яке зараз зобов'язали через суд упорядкувати будинок, займатися цим не зможе.
А ось Київська влада зможе. Тим більше, що для здійснення таких проектів необхідне відведення землі. Це питання вирішує Київрада.
Ще у грудні минулого року відома захисниця Києва, юрист Марина Соловйова, яка очолила зараз департамент охорони культурної спадщини Київської адміністрації, розповідала в інтерв'ю OBOZ.UA, що ще у 2015 році виконавчий комітет Київради ініціював питання про передачу будинку Сікорського до комунальної власності громади.
У 2017 році Київрада проголосувала рішення №556/3563, яким дала згоду на безкоштовне прийняття до комунальної власності громади Києва будинку Ігоря Сікорського.
Однак, за словами Соловйової, відсутність волі Міністерства оборони України та ДП "Готель "Козацький" на збереження будівлі створює загрозу її остаточному знищенню.
"Мені відомо, що коли міністром оборони був Резніков, то він підписав згоду на передачу будинку Сікорського до комунальної власності. У нас є комунікація з корпорацією та фондом Сікорського. Вони дуже хотіли б брати участь у відновленні цього будинку. Їхній план – зберегти будівлю та зробити там музей ", – зазначала Соловйова.
Однак на шляху здійснення цих планів став Кабмін. На звернення Києва він відмовляв.
Поки точаться суперечки будинок Сікорського розвалюється. Територія засмічена, довкола ростуть паркани, бігають щури. І це лише за 10 хвилин ходьби від Хрещатика. І невідомо, чи зможе пережити ще одну зиму будинок відомого архітектора.
У той же час суспільство та час вимагають рішення центру міста як суспільного простору. Де люди можуть гуляти, спілкуватися та сприймати місто як частину своєї історії та бути причетними до неї.