Меморіальний Центр Голокосту оприлюднив картотеку киян, яких у СРСР вважали "неблагонадійними"
Картотеку громадян, визнаних радянською владою "неблагонадійними" на території Києва та Київської області, вперше оприлюднено онлайн. Вона доступна на сайті Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". У цій базі – понад 135 тисяч карток із даними про людей.
Як розповіли у пресслужбі Меморіального центру, у картках вказані прізвище, рік і місце народження, адресу проживання. У частині документів зазначено професію та родичів. Також є графа "політичне минуле", яка пояснює, чому людина була визнана радянською владою "неблагонадійною".
Ці важливі документи ХХ сторіччя зберігаються в Державному архіві Київської області (ДАКО). Дата створення: 1951-1964 роки, але наявна в них інформація стосується довоєнного періоду – 20-30-х років XX століття. Довгий час ці документи не перебували у вільному доступі. У радянський час вони мали гриф "таємно". Зі здобуттям Україною незалежності документи не могли оприлюднюватися згідно зі законом про персональні дані, поки не пройшло 75 років із часу їх створення.
Наразі картотека доступна як у архіві, так і онлайн для всіх охочих на платформі Меморіального центру. Картки розміщені в папках в алфавітному порядку, що значно полегшує пошук.
"Зараз нам дуже важко уявити, що людина, яка має намір виїхати до США, може отримати статус неблагонадійної. Але за радянської влади людину могли визнати неблагонадійною, якщо вона отримувала грошові перекази в іноземних банках, мала намір виїхати за кордон або працювала в органах влади гетьмана Скоропадського. Навіть під приводом того, що особа нібито отримувала нетрудові доходи. Унікальність цієї картотеки в тому, що на кожній картці вказані номер справи, номер аркуша архівного документа, де зазначена конкретна людина. Ми можемо звернутися до цієї справи й отримати більш повну інформацію про ту чи ту особу", – підкреслила директорка Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва.
Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" отримує численні звернення від людей, які бажають отримати інформацію про своїх родичів з архіву.
"Ми поступово оцифровуємо та викладаємо на сайт ці й інші матеріали за XX століття та робимо їх доступними для громадськості. Ми вже допомогли знайти інформацію про родичів тисячам користувачів, які майже щотижня надсилають свої запити. Вони шукають відомості про рідних, які зникли за часів Другої світової війни. Ці документи також мають велике значення для дослідницької роботи. Зокрема, із відновлення складу населення Києва до війни та в післявоєнний період", – зазначила заступниця генерального директора Меморіального центру "Бабин Яр" Анна Фурман.
Нагадаємо: дослідники проєкту "Імена" Меморіального центру Голокосту оцифрували вже понад 1 мільйон 250 тисяч документів за XX століття. Вони стосуються періоду окупації Києва 1941-1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення єврейського населення в довоєнний час. Частина з них протягом багатьох років була засекречена.