"Зразковий" район ДВРЗ у Києві: сталінки, парки і діти з пігулками. Фото
Є в Києві райони, які передають дух певної епохи. Про них складають легенди, байки. Одні їх люблять, а інші обходять стороною. І все ж місто цим і унікальне – кожен двір, закуток надає столиці неповторний колорит.
Кореспондент OBOZREVATEL відправився вивчати один із найвіддаленіших, але водночас чудовий мікрорайон Києва – ДВРЗ.
"Кому в житті не везе, той живе на ДВРЗ" – так звучить одна з багатьох київських приказок. Чи так це насправді, ми дізнавалися, гуляючи вуличками селища.
ДВРЗ отримав свою назву на честь Дарницького вагоноремонтного заводу. Саме селище створили в 1930-і роки посеред розкішного соснового лісу. Він межує зі Старою Дарницею, а проживає тут понад 15 тисяч осіб.
Попри віддаленість від центру міста і станцій метро, цей легендарний район дуже комфортний для життя. Тут є зелені зони, прекрасний палац культури, церква і невисока забудова 1930-50-х років.
Ще 1936 року сюди провели трамвайну лінію, яку зруйнували нацисти під час окупації Києва. Трамвайний рух відновили тільки 1959 року. А 2018 року тут почали масштабну реконструкцію трамвайної лінії по вулиці Алматинській. Через це зараз замість трамвая курсує автобус 33Т.
Селище, яке побудували для робітників ДВРЗ, по суті, окреме містечко. Адже тут є все найнеобхідніше для життя – школа, садки, магазини, стадіон і згадані вище парки.
Тут настільки тихо і красиво, що свого часу він вважався зразково-показовим районом, а ось у 1990-і роки для цієї місцевості настали лихі часи. Цей район міста вважався одним із найбільш кримінальних у Києві. Тут вели свою діяльність дрібні хулігани, наркомани та рецидивісти. Однак місцеві запевняють, що погана слава району перебільшена.
Дійсно, достатньо приїхати сюди і переконатися, що це райський куточок столиці! Тут "законсервований" Київ початку 1950-х років. Тут багато старих машин, у більшості під'їздів стоять лави, а з вікон перших поверхів у багатьох будиночках зроблені сходи для котів! Дуже мило.
Не менш прекрасні тутешні будівлі. Житлові будинки, здебільшого двоповерхові, є будівлі й вищі, а також кілька недоречних ЖК.
Більшість споруд у "притомному" стані, а деякі потребують реставрації. Вони побудовані в 30-50-і роки XX століття. Як і більшість інфраструктури.
Головна вулиця селища Алматинська вражає пишним оздобленням будівель у стилі повоєнного сталінського ампіру та ідеальною дорогою, яку капітально відремонтували кілька років тому.
Щоб відчути атмосферу цього району, потрібно пройти до прохідної вагоноремонтного заводу. Розкішна адміністративна будівля, яка просто закликає на роботу всіх жителів району. Також збереглася і післявоєнна вхідна група у повоєнній стилістиці. А навпроти невеликий парк і площа. Тут чисто, але парк трохи занедбаний.
Неподалік від заводу, де поворотне кільце трамваю, розміщена красива водонапірна вежа. Побудована 1954 року вона дивує своєю архітектурою та орнаментом. У нашому місті подібних башт немає.
Недалеко від башти розташований сквер, де нещодавно одна з фармацевтичних компаній встановила оригінальний пам'ятник, де хлопчик і дівчинка несуть величезну пігулку!
Зазначимо, що і сам будинок компанії побудований із великою повагою до архітектурного вигляду району.
Поруч розташовані зразки архітектури післявоєнного часу, на деяких є дата будівництва.
Загалом дуже багато будівель селища вважаються нововиявленими пам'ятками архітектури. До них належить монументальна споруда школи №11 на Алматинській, 60. Її побудували 1936 року працівники ДВРЗ. Класичні фризи, колони надають школі урочистий вигляд. Нещодавно облаштовану металеву огорожу уподобали пухнасті білочки – вони спритно бігають по паркану, то вгору, то вниз.
Любителям післявоєнної радянської архітектури сподобається і Будинок Культури ДВРЗ. Монументальну будівлю звели 1954 року, тут бував легендарний радянський маршал Семен Будьонний. Зараз тут також працюють численні гуртки для дітей і дорослих.
Хто знає, може, колись ДВРЗ стане своєрідним музеєм міської архітектури. Він цього заслуговує!
Як повідомляв OBOZREVATEL, у Києві відкрили артінсталяцію, присвячену Куренівській трагедії, в якій загинуло щонайменше 145 осіб.