Українцям показали, якими були та як називалися станції метро в Києві. Фото
У мережі опублікували раритетні світлини станцій київського метро й нагадали про радянські назви, які діяли до перейменування.
Фотодобіркою поділилися журналісти 44.ua. На зазначених кадрах можна побачити, як змінилися всі три гілки столичної підземки за кілька десятиліть.
Святошинсько-Броварська (червона) лінія
На Святошинсько-Броварській лінії метро, яку пасажири ще називають червоною, з 18 станцій шість перейменували.
Станція "Святошин"
Станція метро "Святошин" своєї назви не міняла. Але на старих картах її позначали як "Святошине". Її відкрили 5 листопада 1971 року й назвали на честь району. Його зі свого боку пов'язали з іменем князя Святослава з Чернігова, який після постригу в ченці взяв ім'я Микола Святоша.
Згідно з переказами, князю належали землі Борщагівки, яка розташована зовсім поруч від зазначеної станції.
Станція "Берестейська"
Сучасну станцію "Берестейська" також відкрили 5 листопада 1971 року. Раніше вона мала назву "Жовтнева". Але 1993 року їй надали нинішню назву.
"Жовтневою" станцію назвали за районом розташування. А район у радянські часи – на честь однойменної революції.
Нинішню назву станція "Берестейська" має або на честь Брест-Литовського проспекту (зараз проспект Перемоги), або на честь українського міста Берестечко, де відбулася відома битва Богдана Хмельницького.
Станція "Шулявська"
Її відкриття також відбулося 5 листопада 1971 року. Старою назвою до 1993 року був "Завод "Більшовик"".
Назва "Шулявська" прив'язана до київського району Шулявка, від слів "шелвова борка", що означає низькорослий лісок із великою кількістю галявин. У цій місцевості жив митрополит Варлаам Вонатович, який заснував першу резиденцію на території Шулявки.
Станція "Театральна"
Відкрита 6 листопада 1987 року станція "Театральна" до 1993 року називалася "Ленінською". Ба більше, на ній навіть було встановлено бюст Володимира Леніна.
Однак після проголошення незалежності України вона стала найменуватися "Театральна" – на честь Національної опери України імені Тараса Шевченка і Драматичного театру імені Лесі Українки, що розташовані неподалік.
Станція "Чернігівська"
Була відкрита 4 жовтня 1968 року і аж до перейменування в 1993 році називалася "Комсомольською". Стара назва пов'язана з молодіжною політичною організацією часів СРСР.
"Чернігівською" ж станцію назвали через те, що дорога поруч із нею веде до міста Чернігів. Звідти ж ходять автобуси до цього міста України.
Станція "Лісова"
Відкрита 5 грудня 1979 року раніше називалася "Піонерською" в межах радянської пропаганди. Перейменування провели в 1993 році. "Лісовою" ж станція стала тому, що розташована в районі Лісового масиву.
Оболонсько-Теремківська (синя) лінія
На Оболонсько-Теремківській лінії перейменували 7 із 18 станцій. Ця лінія є відносно молодою, оскільки її значну частину відкрили вже в роки незалежності.
Станція "Оболонь"
Станцію метро "Оболонь" відкрили 19 грудня 1980 року. До 1990 року вона мала назву "Проспект Корнійчука".
Олександр Корнійчук, на честь якого назвали станцію, був українським і радянським партійним письменником, драматургом і публіцистом.
"Оболонню" станцію назвали завдяки мікрорайону Оболонь. Від українського слова "оболоня" або "болонь" – луки біля води. Ще одна версія – розташування району на краю міста ("оболонка").
Станція "Почайна"
Сусідня з Оболонню станція Почайна також відкрилася 19 грудня 1980 року, але зберегла стару назву Петрівки аж до 2018 року.
Вона була пов'язана з місцевістю Петрівка на Подолі, названою на честь радянського політика Григорія Петровського.
Почайною ж називалася річка, яка також мала назву Йорданська. Крім того, назва "Почайна" згадується навіть в "Повісті минулих літ" Нестора-літописця.
Станція "Контрактова площа"
Відкрита 17 грудня 1976 року, до перейменування в 1990 році мала назву "Красна площа". У радянські часи це була суто радянсько-московська назва. Однак у Києві цю станцію ще називали "Червоний майдан".
"Контрактова площа", як тепер називається станція, – це історична назва площі, на яку вона виходить. Саме тут київські купці оформляли контракти.
Станція "Майдан Незалежності"
Була відкрита 17 грудня 1976 року. Змінювала назву станція двічі. До 1977 року – "Площа Калініна", а до 1991-го – "Площа Жовтневої революції".
Перша назва пов'язана з іменем радянського політичного діяча Михайла Калініна, а друга – з назвою радянської Жовтневої революції.
Станція "Олімпійська"
Її відкрили 19 грудня 1981 року. Перша назва станції – "Республіканський стадіон" (поруч був розташований головний стадіон Києва). Але у 2011 році її перейменували на "Олімпійську" знову ж таки на честь стадіону поблизу.
Станція "Палац "Україна""
Її відкрили 30 грудня 1984 року, але до 1993 року вона називалася "Червоноармійською". Перша назва безпосередньо стосується радянської Червоної армії. Сучасна ж назва пояснюється тим, що поряд зі станцією розташований Палац "Україна" – великий концертний майданчик Києва.
Станція "Либідська"
Її також відкрили 30 грудня 1984 року, а перейменували – у 1993 році. Стара назва станції – "Дзержинська" (на честь Фелікса Дзержинського – радянського політичного діяча.) Нову ж назву присвячено Либеді – одній із засновниць Києва, сестрі Кия, Щека і Хорива.
Сирецько-Печерська (зелена) лінія
На зеленій лінії, яка з'явилася в 1989 році, із 16 станцій перейменували всього одну, адже більшість із них відкрили вже в 1990-ті – 2000-ні роки.
Станція "Кловська"
Станція метро "Кловська" до перейменування в 1993 році називалася станцією "Мечникова". Цю назву було надано на честь Іллі Мечникова – українського, російського та французького вченого з Харкова.
"Кловською" станцію назвали завдяки історичній місцевості Клов (від слова "клов" – вода). Її територією протікала річка з такою ж назвою. Також у цьому районі розташовані Кловський узвіз і Кловський палац.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше український журналіст і дослідник історії Вахтанг Кіпіані обурився через засилля російськоорієнтованих назв вулиць у столиці держави – Києві. Особливо його обурила станція метро "Площа Льва Толстого".