Понад сто років тому Київ вистояв у боротьбі з холерою: як подолали епідемію
Київ, у якому 27 березня було виявлено понад півсотні випадків зараження коронавірусом COVID-19, вже багато разів стикався з небезпечними хворобами, але місто завжди долало їх. Наприклад, на початку минулого століття найбільшою загрозою була епідемія холери.
ЧИТАЙТЕ: ОСТАННІ НОВИНИ ПРО КОРОНАВІРУС
Як написали "Факти", зважаючи на те, що головним джерелом поширення були людські виділення, а в Києві існували проблеми з каналізацією, місто відразу потрапив у зону ризику (щоб подивитися фото, доскрольте до кінця станиці).
Справа в тому, що каналізація столиці швидко виявилася перевантаженою, адже у той період Київ активно ріс. В результаті дійшло до того, що нечистоти почали просочуватися в Дніпро. Хоч в місті і була муніципальна санітарна служба, а з 1896 року у Протасовому яру діяв Бактеріологічний інститут, їх можливості були обмежені, і початок холерної епідемії у вересні 1907-го застав людей зненацька.
Тоді були поширені заклики дотримуватися правил гігієни і пити кип'ячену воду, набиралися нові санітарні лікарі, створювалося місце для додаткових інфекційних ліжок, охочим пропонували безкоштовне щеплення від холери. Але, незважаючи на це, до кінця року було зафіксовано 1091 захворювання на холеру, при 389 смертних випадках (майже кожен третій).
Міська влада взялася за виправлення ситуації. Наприклад, було розпочато реконструкцію каналізаційної мережі, а ще всановлене завдання максимально розширити видобуток чистої артезіанської води.
Але влітку 1908 року з'явилися нові випадки захворювань, і тоді було ухвалено рішення взагалі закрити доступ дніпровської води у водопровід. Єдиним джерелом водопостачання в Києві стали артезіанські свердловини.
Водночас кількість води виявилася на перших порах недостатньою. Тому, щоб забезпечити жителів питвом, в місті встановили тимчасові чани і бочки з кип'яченою водою, а водопровідне товариство постійно вело буріння нових свердловин.
При поліцейських ділянках були створені пункти цілодобового чергування лікарів з санітарними каретами для екстреної допомоги. На залізничному вокзалі і на пароплавних пристанях постійно спостерігали за тими, хто приїжджав. Спеціальні службовці дивилися за чистотою на ринкових площах, дезінфекцією громадських вбиралень. На території Олександрівської лікарні з'явилося три бараки для хворих на холеру, а на вулиці Ново-Павлівській (тепер вул. Володимира Винниченка) – санітарна станція з лабораторією.
На це все витрачали багато грошей. Ці заходи обурили деяких членів Міської думи, які почали виступати проти таких методів боротьби. Але вже в кінці серпня 1908 року Київ був офіційно оголошений "неблагополучним щодо холери". Тоді, незважаючи на розбіжності, Міська дума повинна була виконувати вимоги спеціально створеної санітарно-виконавчої комісії.
Результати було помітно відразу: у порівнянні з попереднім роком кількість померлих від холери в Києві зменшилася увосьмеро.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
3 березня в Україні підтвердили перше зараження коронавірусом – захворювання виявили у Чернівцях.
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що в семи лікарнях облаштували бази для госпіталізації пацієнтів із підозрою на COVID-19. Три з них – для дорослих, три – для дітей, а також одна спеціальна база для вагітних.
У Києві та загалом у всій країні ввели карантин через поширення COVID-19 у світі.
У Київській області 18 березня запровадили режим надзвичайної ситуації. Пізніше, 20 березня, Кабмін ухвалив рішення про введення надзвичайної ситуації й у Києві через поширення коронавірусу.
Міністр внутрішніх справ України Аресен Аваков заявив, що Київ повністю зупинить рух громадського транспорту з 23 березня.
Про це в деталях розповів Кличко. Чиновник заявив, що місто має запровадити більш суворі обмеження.
Станом на 10:00 п'ятниці, 27 березня, кількість підтверджених випадків коронавірусу в Україні вже досягла 218 випадків.
Втім, у Києві станом на 12:00 п'ятниці, 27 березня, кількість хворих на коронавірус COVID-19 сягнула 55 осіб.