Мінкульт хоче зменшити штрафи за руйнування пам’яток більш ніж у 8 разів – КМДА
Київська міська державна адміністрація вимагає зняти з розгляду Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики законопроєкти №4561 та №4562, розроблені Міністерством культури та інформаційної політики. Вони спрямовані на те, щоб унеможливити захист і збереження об’єктів культурної спадщини як в Києві, так і в інших містах України.
Засідання комітету відбудеться у середу, 9 червня, о 15:00, повідомляється на Офіційному порталі Києва. Зазначається, що, по-перше, законопроєкт №4561 за текстом повністю збігається із Проєктом, запропонованим Мінкультури у минулому році, на який отримано зауваження від Міністерства цифрової трансформації, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку громад та територій, Державної регуляторної служби України, Асоціації міст України, Київської міської державної адміністрації, НАЗК. Інша частина положень, які отримали негативні висновки, зафіксовані і у законопроєкті № 4562. Незважаючи на ці висновки, комітет реєструє законопроєкти з тими ж положеннями, без врахування зауважень.
По-друге, із чинного закону після внесення запропонованих змін виключається стаття 30 "Заборона діяльності, яка створює загрозу пам’яткам". Так, органи охорони культурної спадщини позбавляються можливості видавати приписи юридичним та фізичним особам з вимогами щодо збереження та охорони пам’яток.
Також із повноважень органів охорони культурної спадщини виключено накладення штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Тобто, якщо власник пам’ятки не дотримується законодавства, проводить роботи, що не відповідають проєкту реставрації, здійснює несанкціоновані роботи, місцеві органи охорони культурної спадщини не зможуть зупинити ці роботи приписом та не зможуть накласти штраф на порушника.
Запропоновані зміни також не визначають чіткого механізму викупу об’єктів нерухомої культурної спадщини у їхніх власників, у випадку порушення законодавства про охорону культурної спадщини, у власність держави та громад.
Також Мінкультури пропонує зменшити фінансові санкції і, ба більше, не планує прирівнювати відповідальність за руйнацію щойно виявлених об’єктів культурної спадщини і пам’яток. Тож, якщо на сьогодні чинним законодавством передбачено штрафи за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації – у розмірі від 17 тис. грн до 170 тис. грн грн, то законопроєктом Мінкультури № 4562 передбачається за такі ж самі порушення штраф у розмірі лише 20,4 тис. грн.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА письмово направив до Мінкультури окреслені зауваження. Однак їх не було враховано.
Асоціація міст України також оприлюднювала свої зауваження, які так і не були враховані Мінкультом.
Водночас іще у 2018 році в першому читанні було прийнято законопроєкт № 8202 (новий реєстраційний номер 0895), розроблений Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, який, було внесено на розгляд профільного Комітету Верховної Ради перед другим читанням, але Мінкультури його зняв з порядку денного і з осені 2019 року не має жодних зрушень.
Документ серед іншого, передбачає:
введення норми про можливість викупу об’єктів культурної спадщини, які неналежно утримуються на користь територіальної громади міста, села, селища;
підвищення розміру штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини до 500 тис. грн; прирівняння відповідальності за порушення фізичних і юридичних осіб; прирівняння відповідальності за руйнацію щойно виявлених об’єктів культурної спадщини як пам’яток.
введення норми про те, що використання стягнутих через штрафи коштів можуть бути направлені виключно на заходи щодо охорони об’єктів культурної спадщини – протиаварійні, реставраційні роботи тощо.
Київська міська державна адміністрація вимагає зняти сьогодні з розгляду Комітету законопроєкти № 4561 та № 4562, аби Мінкультури провело обговорення документів із залученням громадськості, експертного і наукового середовища, місцевих органів охорони культурної спадщини, Асоціації міст України і профільних пам’яткоохоронних організацій, врахувало усі зауваження і рекомендації, і тільки після цього вносило до Верховної Ради такі важливі для Києва і ще 400 міст України з історичними пам’ятками законопроєкти.