Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе

26,9 т.
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе

Заступник міністра регіонального розвитку Лев Парцхаладзе у інтерв'ю OBOZREVATEL розповів, як вирішити проблему заторів у Києві, чи варто переносити Офіс президента до Українського дому і що чекає на жителів хрущовок в Україні.

Нещодавно Київ потрапив до антирейтингу міст світу за кількістю заторів. Ми опинилися на 13-му місці. У чому причина, на ваш погляд? Недостатня кількість парковок, незаконна забудова?

— Це відгомони ще радянської практики, коли об'єкти, які будувалися, не мали парковки. Ще одна причина — щороку активно збільшується кількість транспорту у місті. Це загалом загальносвітова тенденція. Її треба відстежувати і вживати заходів для зменшення заторів.

Відео дня

Зрозуміло, затори — явище неминуче. Але є маса ідей і факторів, які можуть оптимізувати його. Найперше треба більше уваги приділити громадському транспорту. Зробити його комфортнішим і зручнішим для людей. Крім того, ми у Мінрегіоні розробили низку комплексних рішень, які міста повинні реалізувати. Це, наприклад, перехопні стоянки при в'їзді, наявність яких розвантажить центри великих міст від великої кількості машин і зменшить затори. Грубо кажучи, приїжджий власник авто може залишити машину на такий парковці перед заїздом до міста, пересісти у громадський транспорт і зручно доїхати до місця призначення.

Лев Парцхаладзе

Це, до речі, європейська практика.

— Так, абсолютно. Крім перехопних стоянок повинні бути організовані транспортні вузли у пішій доступності від громадського транспорту. Міста, особливо великі, мають розробляти комплексні схеми транспорту на 30-40 років. Це довгострокова стратегія розвитку транспортної системи для її оптимізації та якісної роботи. Ці вимоги ми ввели у нових містобудівних будівельних нормах. І це має розроблятися місцевими органами влади на основі генеральних планів.

З одного боку так. Але з іншого людям дійсно не вистачає парковок.

— Звісно, тобто спочатку треба створити відповідні умови, а потім карати людей за порушення.

Восени минулого року ми суттєво змінили ДБН щодо вулиць і доріг. Зокрема ввели можливість звужувати дороги у містах. Це європейська практика. Тобто під час реконструкції і будівництва нових доріг тепер можна встановлювати ширину смуги руху 2,75 м, 3 м та 3,5 м, а не 3,5-3,75 м, як було раніше.

Чому це важливо? Коли дорога 3,75 м, то намагаються їхати дві машини в одній смузі, в результаті аварійність на 20-30% вища. Проаналізувавши досвід інших країн, з'ясували, що на вужчих дорогах практично у 10 разів менша аварійність. Це не тільки гарантує безпеку руху, але і збільшує пропускну спроможність доріг, тобто зменшує затори. Звільняється місце для додаткових смуг руху авто або громадського транспорту, організації паркувальних кишень і велодоріжок.

Активний велосипедний рух, до речі, теж може значно розвантажити місто. У тій самій Голландії велосипедистів більше, ніж авто. Треба створювати підземні паркінги. Ми це теж прописали у будівельних нормах. Якщо ми сьогодні цього не зробимо, завтра зіткнемося із хворобливими наслідками.

Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе
Є способи зменшити затори у Києві — Парцхаладзе

До речі, з приводу підземних паркінгів. Нещодавно спілкувалися з архітектором Георгієм Духовичним. Так от він скептично ставиться до підземних паркінгів у Києві. Каже, що невідповідна геологія. Він, зі свого боку, виступає за багатоповерхові паркінги. Що думаєте?

— Головне — де і як будувати. Треба розглядати кожен випадок індивідуально. Згідно з новими містобудівними ДБН у центральних та історичних районах міст дозволяється будувати лише підземні паркінги. Це стосується як громадської, так і житлової забудови. Таким чином хочемо звільнити простір в історичних місцях і в центрі міст від надмірної кількості припаркованих автомобілів. У багатьох містах Європи це працює вже давно. Крім того, з 1 липня дали можливість робити автоматизовані парковки, які набагато економніші за площею. У будівництві вони трохи дорожчі, але в експлуатації набагато зручніші.

А яку роль в проблемі пробок відіграє незаконна забудова, висотки, особливо у центрі?

— Велика проблема — це щільність забудови. У новому містобудівному ДБН ми обмежили щільність забудови. Тепер максимальна щільність забудови — 540 осіб на один гектар. Раніше за будь-якого обґрунтування щільність можна було збільшувати як завгодно. У нас є мікрорайони, де і по 2, і по 3 тисячі жителів на одному гектарі. При цьому там немає відповідної інфраструктури — немає підземного паркінгу, достатньої кількості спортивних і дитячих майданчиків тощо.

Занадто висока щільність забудови означає затори і транспортний колапс, бо йдеться про велике скупчення людей і відсутність потрібної кількості паркомісць.

У тих самих європейських країнах йдуть від надмірної висотності, а роблять комфортнішу забудову і відповідно — рівномірний розвиток міст.

А що думаєте про можливе перенесення АП в Український дім? Автомобілісти були шоковані, бо на Європейській площі і так зазвичай тягучка. А якщо там буде АП, то взагалі важко уявити, що відбуватиметься.

— Це треба дуже добре проаналізувати — скільки знадобиться площі для розміщення там нашого українського Білого дому. На мій погляд, це місце не найкраще — там і трафік, і з точки зору безпеки можуть бути проблеми, якщо буде скупчення людей.

Деякі експерти вважають, що наявні паркінги є частково причиною підтоплення, бо є порушення у нормах будівництва, бо немає стоків, немає водовідведення. Наприклад, площа Льва Толстого, біля станції метро. Пам'ятаєте, що автомобілі там буквально плавали? Що з цим робити, чи немає ризику для Києва, що ми настільки його "заженемо" у бетон, що дренажна система не впорається?

— Такого ризику немає, якщо правильно проектувати, потім добре будувати, а потім добре експлуатувати. Якщо неправильно спроектували, а потім погано побудували, дійсно не буде необхідної пропускної спроможності. Якщо потім це не обслуговувати належним чином, то будуть проблеми як минулого року, про які ви говорите, не тільки у метро "Площа Льва Толстого", але і у "Глобуса".

Так, Київ плавав, жахлива ситуація була на Дорогожичах...

— Так, я пам'ятаю це.

У чому була проблема? Проблема поганого проектування, проблема дренажних систем?

— Так. Це те, що я саме говорив раніше.

Але в будь-якому разі треба розбиратися окремо?

— Обов'язково. Можливо, це було неправильно запроектовано або це неправильно побудували. А може, все це було зроблено на рівні, але треба ж іще обслуговувати і експлуатувати об'єкти правильно, треба збирати сміття.

Важливий фактор з точки зору завантаженості міських доріг комфортне метро. Які зміни плануються щодо підземки? Обов'язкові санвузли, системи запобігання НП?

— Ми не повинні чекати НП. Треба діяти на їхнє попередження. Наше завдання — підвищити безпеку. І в метро, і на мостах необхідно встановлювати спеціальні датчики, підключені до певної програми. З їхньої допомогою можна легко і оперативно відстежувати, якщо щось виходить із ладу.

Також важливий фактор — комфорт. У метро катастрофічно бракує зручностей та елементарних санітарних умов. Санвузли у підземці — це важливо. Тому згідно з новим ДБН при вході у метро обов'язково повинні бути санітарні кімнати. До речі, у Харкові при будівництві деяких станцій їх передбачали ще до введення нашого ДБН.

Це збільшить вартість проекту?

— Не думаю.

Чому тоді раніше не передбачали санвузли у метро?

— За радянських часів їх не робили, бо не думали про комфорт людей.

В Україні є ще одна важлива проблема хрущовки, старий житловий фонд. Ви вже давно говорите, що його треба оновлювати. Є старий закон, який не працює. У вас є нова ініціатива, там прописано згоду не 100% жителів, а 75% власників квартир. Є покращення. Але де гарантія, що цей законопроект буде ухвалений парламентом і він запрацює? Бо ухвалений ви давно критикуєте.

— Ухвалений у 2006 році закон не дає можливості вирішити проблему. Перша причина — в ньому прописано обов'язкову згоду на переселення всіх 100% людей, які проживають там. Крім того, прописаний коефіцієнт 1,5 — якщо у вас квартира площею 100 квадратних метрів, то вам необхідно надати площу 150 квадратних метрів. Такої економічної можливості немає.

Зараз в Україні близько 1 млрд житлового фонду загалом. Інфраструктурний стан приблизно 70-80% будівель застарілий і щодня погіршується. Зростає кількість аварійних будинків і ці проблеми накопичуються. Тому ми запропонували законопроект, у якому врахували максимальну кількість проблемних питань і запропонували механізм вирішення. Ми прописали, що найперше будується пусковий будинок, туди переїздять люди, і лише потім зносяться старі об'єкти. Обов'язково надається нова квартира, вона має бути з ремонтом. Я вважаю, якщо такий законопроект реалізувати, люди будуть зацікавлені.

Це зацікавленість власників квартир у будинку, який може бути знесений чи оновлений. У чому зацікавленість приватного бізнесу займатися цим, адже всі ці витрати лягають на їхні плечі?

— Площа хрущовки — близько 3.5 тис кв. м. А забудовник може побудувати будинок на 10 тис. кв. м. Він частину квартир віддає, а частину продає за ринковою ціною і заробляє на цьому. Інвестиційно це може бути дуже вдалим проектом, але тільки у великих містах-"мільйонниках". У маленьких містах — ні. Там необхідно проводити саме реконструкцію, яку повинна фінансувати місцева влада і залучати інвесторів. Один із варіантів — добудувати у будинку два поверхи. Інвестор при цьому зобов'язаний повністю реконструювати будівлю: зробити її енергоефективною, оновити всі комунікації, додатково поставити ліфт. Таким шляхом ішли Німеччина та Польща, наприклад.

Це не дуже поширено, де дорога земля. Навіть із двома додатковими поверхами ти навряд чи будеш у плюсі. Тому цим мало займається приватний сектор. Їм легше отримати ділянку на території старого заводу або занедбаних будівель, все це знести і будувати з нуля.

— Коли інвестори заходять до такого будинку, вони ремонтують під'їзд і комунікації — це як зобов'язання за те, що вони надбудували. І це працює.

Це у центрі, а якщо ми говоримо про спальні райони?

— Звісно, має бути економічна доцільність. Тоді це запрацює. Нагадаю, що у 2008 році була криза, і тільки зараз будівельна галузь починає рости.

За вашими прогнозами, коли може бути реалізований ваш проект, коли люди відчують його на собі?

— По-перше, треба, щоб у Раді підтримали закон, тому ми чекаємо нових народних депутатів, новий Кабмін, який внесе цей проект. Після цього місцева влада повинна розробити програму.

Скільки на це потрібно часу?

— Сподіваюся, що 3-4 роки — і ми побачимо перший результат.

Також дивіться ефір із Парцхаладзе на ObozTV