Масові отруєння: в Україні дітей годують фальсифікатом
У Києві сталося кілька випадків отруєнь дітей. Так, у лікарні з гострою кишковою інфекцією були госпіталізовані троє учнів гімназії №59. Аналогічний випадок стався 19 вересня в ліцеї №144, де після відвідин їдальні в швидку звернулися дві школярки.
Детальніше про проблему дитячих отруєнь - у матеріалі "Обозревателя".
У 2017 році захворюваність на гострі кишкові інфекції серед дітей тільки в Києві виросла в два рази. У Держспоживслужбі пов'язують це з проблемою діагностики патологій, яка не налагоджена в Україні, а також із людським фактором. Які б сертифікати якості не надавав виробник, гарантувати, що на стіл дитині в дитячому садку або в школі не потрапить небезпечна для здоров'я їжа, він не може.
Справа в тому, що в Україні активно працює ринок тіньової медицини, де за 100-150 грн кожен охочий може придбати медичну книжку, не побувавши на медогляді у лікарів. У результаті проконтролювати, з якими хворобами людина готує їжу, майже не можливо.
Читайте: У дитячому таборі на Львівщині сталося масове отруєння
Другий аспект - нечисті на руку виробники, які постачають фальсифікат. У минулому році столична прокуратура встановила факт поставки в 62 садки Оболонського району столиці масло, яке на 99% складалося з рослинних жирів. Це грубе порушення законодавства: використання рослинних жирів для дітей дошкільного віку заборонене постановою Кабміну №1591.
Аналогічний випадок стався в Полтавській області, де ТОВ "Прогрес ПТЦ" поставляло в дитсадки масло торгових марок "Молочний Дар" і "МолПром". При цьому на упаковці було вказано номер ДСТУ, що позначає, що продукт виготовлений із коров'ячого молока.
У червні нинішнього року СБУ викрила схему поставок у школи Житомирської області суміші сполук на основі трансжирів невідомого походження.
Цей продукт фірма, що стала переможцем відкритих торгів, поставляла під виглядом вершкового масла. У рамках кримінального провадження перевіряються також чиновники, які повинні були здійснювати контроль над якістю продукції, що поставляється.
Читайте: Масове отруєння суші в Києві: кількість постраждалих знову зросла
Як перевіряють продукцію
На думку фахівців, щоб кількість подібних кричущих випадків звести до мінімуму, держава повинна проводити системний контроль виробників. Але на сьогоднішній день контролюючі органи можуть проводити перевірки: планові, позапланові та екстрені, при цьому є нюанси.
Планові перевірки. Здійснюються раз на рік, при цьому дані про те, кого перевірятимуть, публікуються у відкритому доступі. Відзначимо, що суб'єктів господарювання попереджають про майбутню перевірку за 10 днів, що суперечить закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", де зазначено, що такого роду заходи здійснюються "без попередження".
Читайте: Скасування ДСТУ в Україні: чим загрожує нововведення
Позапланові перевірки. Можуть здійснюватися без попередження, проте можливі тільки за зверненням громадян, при цьому процес узгодження з відповідними структурами займає від одного до двох тижнів.
Екстрені перевірки. Закрити установи за порушення можуть лише в тому випадку, якщо будуть зареєстровані факти інфекційного або паразитарного захворювання.
Відзначимо, що працівникам Держспоживслужби, які здійснюють перевірки, з 1 січня запропоновано накладати мінімальні штрафи й акцентувати увагу на пропозиціях щодо виправлення порушень.
Чи буде подібна лояльність дієвою? На думку заступника голови правління всеукраїнської громадської організації "Союз споживачів України" Олега Цільвіка, це малоймовірно, оскільки соціальна відповідальність бізнесу в Україні - на низькому рівні. "Головна позиція для бізнесу - швидше заробити", - вважає він.