Знають всі діти 90-х. Три казки, які СРСР украв у закордонних письменників і насичував їх пропагандою
Чимало кінострічок виробництва Радянського Союзу, які відомі дітям 90-х, насправді були не лише краденими, а й ставали пропагандистською "бомбою". Однією з найпопулярніших екранізованих казок були пригоди дерев'яної ляльки Буратіно, який чомусь мав значну схожість з італійським відповідним героєм Піноккіо.
Радянська пропаганда починала працювати над менталітетом своїх громадян ще з раннього дитинства. "Освіторія" зазначає, що часто у таких казках з'являлися ідеї "окупації нових територій, мілітаризму та відмови від свободи вибору".
"Старий Хоттабич" (Л. Лагін, 1938) – "Мідний Глечик" (Ф. Енсті, 1901)
За сюжетом повісті "Мідний глечик" британець купує антикварний глечик, у якому, виявляється, оселився Джин. За звільнення той намагається віддячити чоловікові, але, не знаючи подій сьогодення, стикається із проблемами податків на золото та появою автомобілів на дорогах замість слонів.
Своєю чергою, Лагін змінює місце подій на СРСР, а рятівник Джина радіє можливості не відвідувати уроки, але скласти іспити на "відмінно", а із гори золота насміхається. "Від магії на іспиті хлопчик гнівно відмовляється, каже, що краще помре, ніж візьме коштовності, а Хапугін [жадібний герой] перетворюється на американського капіталіста", – пише джерело.
"Золотий ключик, або Пригоди Буратіно" (О. Толстой, 1936) – "Пригоди Піноккіо" (К. Колоді, 1883)
Піноккіо – лялька, яка оживає, але проходить трансформацію від байдикування до справжнього успіху завдяки наполегливій праці. Натомість Толстой запозичив із казки все, окрім фіналу. Радянський Буратіно не хотів вчитися та увесь час протестував проти етикету та правил моралі, яких його хотіла навчити Мальвіна.
"Пригоди Незнайка та його друзів" (М. Носов, 1954) – "Книга Брауні" (П.Кокс, 1887)
В оригінальній версії казки брауні – це маленькі істоти, які опікуються людьми й не потребують від них подяки. Мораллю казки стає значення навіть маленької дріб'язкової праці у роботі величезної системи. Український радянський письменник Микола Носов вирішив зобразити "ліліпутів", яким прекрасно жити за некомфортними комуністичними правилами.
"У центрі уваги витівки хвалька та пустуна. Лише людей у світі коротульок немає, тож допомагати нікому. В ідеальному для автора світі немає нічого приватного. Навіть житла або родин. Автор засуджує будь-які проблеми, окрім базових", – повідомила "Освіторія".
Раніше OBOZ.UA повідомляв, які популярні радянські фільми насправді були плагіатом на кінокартини європейського виробництва. Творці навіть спромоглися вкрасти оригінальні жарти.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!