Режисер Лозниця – про фільм "Бабин Яр. Контекст": деякі кадри ніхто ніколи не бачив

3 хвилини
1,4 т.
Лозниця розповів про фільм 'Бабин Яр. Контекст'

Усесвітня прем'єра документального фільму "Бабин Яр. Контекст", знятого за підтримки Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", відбулася на Каннському кінофестивалі. Стрічку українського режисера Сергія Лозниці представили в програмі "Спеціальний показ".

Як повідомив на пресконференції 12 липня Лозниця, український глядач зможе побачити цей фільм уже восени в межах заходів, приурочених до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

"Працюючи над цим фільмом, я хотів повернути нам нашу історію, інтерес до неї, показати речі, події, які, можливо, ми не хочемо згадувати, із якими, можливо, не хочемо мати справи, але які є надважливі, – зазначив режисер Сергій Лозниця. – Стрічка "Бабин Яр. Контекст" не лише розповідає нам про трагедію, вона також показує людську природу, контекст, що впливав на дії, які вчиняли люди, живучи в той час".

Відео дня

Реставрація низки зображень тривала декілька місяців. "Деякі кадри десятиліттями були поховані в архівах – ніхто їх ніколи не бачив, зокрема історики, що спеціалізуються на Голокості", – додав він.

"Одним із таких епізодів є підривання Хрещатика у вересні 1941 року. Центральна вулиця Києва була замінована вибухівкою з дистанційним управлінням НКВС (радянська спецслужба) до відступу Червоної армії з Києва. Вибухівку здетонували через кілька днів після того, як нацисти захопили місто. Були жертви серед цивільного населення, тисячі залишилися без даху над головою. У Радянському Союзі, який встановив бомби, не розглядали людські жертви та масові знищення як фактор, на який варто зважати у військовому плануванні. Ще один рідкісний фрагмент, використаний у фільмі, – кадри останньої публічної страти в Києві в січні 1946 року. 12 нацистських злочинців повісили на центральній площі міста, яка тоді була відома як площа Калініна. 200 тисяч киян зібралися, щоб спостерігати за стратою. Уся сцена має середньовічне відчуття. Або, можливо, біблійне: "око за око", – розповів Лозниця.

Ілля Хржановський, художній керівник Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", повідомив, що в межах комплексної меморіалізації Бабиного Яру Лозниця створить для майбутнього музею Голокосту інсталяцію.

"Ми живемо в час останніх очевидців Голокосту. Розуміння цього повністю змінює ставлення до теми, – наголосив під час пресконференції Ілля Хржановський. – Адже для молодого покоління, для майбутніх поколінь і Друга світова, і Голокост є або будуть абстрактними темами. Щоб дати їм життя, ми маємо говорити про них через емоції. Сергій Лозниця посунув час. Наша задача – знайти мову, яку люди розумітимуть і через багато років і яка спонукатиме їх емоційно прожити ці події та залишатися людяними".

"Ця стрічка не про важливих історичних персон, а про трагедію людини, – зазначив виконавчий директор Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" Олексій Макухін. – Дуже правильна є назва фільму – "Контекст". Наша мета – показати якомога більше контексту, адже він дає краще розуміння, чому сталася ця трагедія. Історія – це не лише чорне і біле, вона має багато відтінків. У центрі стрічки Лозниці – людина".

Документальний фільм "Бабин Яр. Контекст" зроблений нідерландською компанією ATOMS & VOID на замовлення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (Україна). Стрічка заснована на архівних матеріалах і розповідає про події, які призвели до вбивства 33 771 єврея в окупованому нацистами Києві 29-30 вересня 1941 року, а також про наслідки цієї трагедії. Тривалість фільму – 120 хвилин.

Український кінорежисер Сергій Лозниця

"Бабин Яр. Контекст" – сьомий фільм Сергія Лозниці, що запрошений до офіційної програми Каннського фестивалю. Ігрові фільми Лозниці "Щастя моє" (2010), "В тумані" (2012) і "Лагідна" (2017) брали участь у головному конкурсі фестивалю. Фільму "Донбас" (2018) був присуджений приз за кращу режисуру програми "Особливий погляд", а документальні фільми "Майдан" (2014) і "Відбиття" (2014) були представлені в програмі "Спеціальний показ".