Штепу за одну тільки зачіску треба лупашити, а вона ще й сепаратистка - Пашинін

У той час, поки російські ЗМІ смакували неправдиві новини про загибель в АТО актора Анатолія Пашиніна, сам боєць 8-го батальйону Української добровольчої армії "Аратта", заспокоївши рідних, бавився кричущими заголовками.

Свій позивний "Дублер" Пашинін отримав у "спадок" від рідного брата, який воював у ЗСУ, однак захищати Україну вирішив у рядах добровольців. Про це та багато іншого у другій частині інтерв'ю з "Обозревателем".

Першу частину інтерв'ю читайте і дивіться за посиланням.

- Давай поговоримо про твою "загибель".

- А яку саме із "загибелей" ви маєте на увазі? (хитро посміхається)

- Останню. Про яку писали всі топові російські ЗМІ.

- Ах, я пам'ятаю. Особливо приємно мені було прочитати, що я загинув під час вибуху тилового блок-посту (сміється, смакуючи кожне слово). Хоча це інформаційна війна, тому що тут коментувати. Ось тільки шкода, що батьків турбують, поки я, пардон, зайнятий справами. Дзвонять їм, нахабства набираються. Це єдине, що мене засмучує.

Так, мамо, я тебе люблю і за тебе хвилююсь (прикладає руку до серця і кланяється в камеру).

- Ти часто дзвониш до мами?

- Так часто. Якщо є можливість. Тому що не завжди виходить, ще й діють системи приглушення зв'язку. Але коли є можливість, то я намагаюся дзвонити.

До речі, ось прикро. Було стільки дзвінків. Хлопці дзвонили: "Ой, а ти вбитий чи не вбитий?" (передражнює голос тих, що дзвонять). І ніхто не надіслав хоча б 200 гривень на вінок (сміється). Але коли вбили вдруге, то вже совість повинна була б якось розбурхатися. Безсовісні люди, скажу я вам.

- Свій позивний "Дублер" ти отримав у спадок від брата, який також воював в АТО. Як Костя відреагував, коли дізнався, що ти теж збираєшся?

- Він про це дізнався вже через два тижні, коли я з першої ротацією приїхав на базу, і у мене було два дні, перед тим, як я вирушав на іншу локацію. Я зідзвонився з ним. Він каже: "Чому давно не дзвониш? Мама хвилюється". Тоді я йому і зізнався.

Він, звичайно, сказав: "Круто!". До того ж під час його служби на Донбасі, хлопці з ДУК (Добровольчий український корпус - ред.) їх дуже сильно виручали. Костя говорив, що серед ВСУ авторитет у ДУК дуже високий. Тому мені пощастило, що я тут.

- Чому в добровольці, а не ВСУ?

- Я ніжна квіточка, мені потрібні певні умови, щоб я міг насолоджуватися життям і це точно не ВСУ. Це повинні бути добровольці. Я вже як Діоген днем ​​з вогнем шукаю людину, а тут в кого не плюнь - потрапиш в людину. До того ж сама атмосфера дозволяє тобі зібратися.

Тут стоїть черга з хлопців, які хочуть потрапити на "передок". До речі, те, що мене поза чергою висмикнули - це єдиний прояв якогось "совка" тут. А тут треба себе проявити, щоб тебе взяли, тому що люди звідти виїжджати не хочуть. Зараз у мене, звичайно, своєрідна робота.

Читайте: Анатолій Пашинін - 39: як зірка російського кіно потрапила до сил АТО

- Зараз добровольчі батальйони поступово інтегрують в ЗСУ. Як ти і твої товариші по службі відреагують, якщо "Аррату" спробують "запхати" до армії?

- Ну хай спробують підпорядкувати, наприклад, мене. Вони просто завиють. Є рідкісні люди, з якими потрібно вміти працювати. "Червень" (комбат 8 батальйону УДА, - ред.) Вміє з такими працювати. Він знає, кого і куди відправити. У нього, якщо проводиться операція, то там береться вісім полонених, а з нашого боку жодного пораненого, і ці полонені завантажені трофейною зброєю, як верблюди.

Тут дуже уважні люди. А ВСУ з кожним роком скочується до кріпосної радянської армії. І справа не у формі, хоч наряди ти їх в золоті галуни і ботфорти. Ви подивіться на наше командування. Хто поніс відповідальність, що здали Крим без єдиного пострілу? Хто ставив цього зрадника-адмірала на посаду (контр-адмірал Березовський зрадив присягу під час анексії Криму, - ред.)? Чому ніхто не побачив ознак зради? Чому ці питання можуть задавати тільки добровольці?

- Ще одна людина який пильно стежить за твоїм життям в Україні - це російський режисер Віктор Мережко. Він неодноразово називав себе твоїм хрещеним батьком. Він дійсно їм є?

- Так, Мережко не бреше. Він хрестив мене. Мені було сумно дізнатися, що той священик помер...

- Розкажеш?

- Він мене якось запитав: "Ти що не хрещений?" Кажу: "Ні". "Тоді ходімо охрестимося". Я був тоді не в тому настрої, щоб малювати в уяві метафізичний світ, копирсатися в ньому, пояснювати його світоустрій.

Я про цей світ дуже мало знаю, тому мене цікавлять інші книги, а не одна-єдина "головна" книга. Я ось дочитую працю Ландау і думаю, що це найголовніша книга в моєму житті, а потім дивлюся в кінець і бачу, що там є посилання на інших авторів. Після цього викидаю Ландау і починаю читати нову найголовнішу книгу в своєму житті.

- Що ще прочитав за останній час?

- Я закінчив книгу Авдєєва. Її я вже читав раніше, але в друкованому варіанті. А тут скачав собі на телефон, щоб порадіти, як старому другові. Мені подобається, як він пише. І ще я читав цілу купу спеціальної документації. Авторів і назви не скажу (сміється).

Читайте: "Постійно кидали": Пашинін розповів, з чим зіткнувся в Україні після переїзду

- На війні у тебе є час замислюватися про майбутнє?

- Ні, на війні думаєш про війну. Ми тільки згадуємо недавнє, і обговорюємо поточне. Я не люблю ось цих психованих романтиків-ідеалістів, які починають малювати майбутнє своєї держави, а йому насправді вже 58 років! А він все майбутнє своєї держави малює.

Треба якось відходити, давати дорогу молодим, нехай вони малюють, а не старий дядько тремтячою рукою буде малювати його контури (імітує тремтячий голос старого). Ні, там має бути, як написано у нас: "Я знаю абетку свободи - її підписують мечі". Це слова Ліни Костенко. Так що треба давати дорогу молодим.

- Чи правда, що коли тебе приймали в училище Щепкіна, то ти заявив, що прийшов в кіно за славою? Пам'ятаєш цей момент?

- Так, нас зібрали в "Щепкіні". І Римма Гаврилівна Солнцева задала перше питання: "Навіщо ви тут? Чому ви хочете стати акторами?". І кожен почав говорити.

Ну а в мене в голові були слова Пушкіна: "Жадаю слави я!". Я дивився, як перший виходить і заявляє: "Ось я без мистецтва жити не можу!". Другий теж. Думаю: "А я, блін, можу. Що я тут роблю?". І всі один одному клянуться, як вони сильно люблять мистецтво. Ну а я вийшов і сказав, що думав.

- З фільмів, які так відразу можна згадати, ти зіграв в "Грозових воротах", епізодичну роль в "Адміралі". Решта - це в основному серіали. Як вважаєш, на скільки ти реалізував себе як актор?

- Я думаю повністю. Так що спасибі, було чудово.

Хочу сказати, що кожен актор - це кладовище незіграних ролей. Я не живу життям актора, у мене інженерний склад розуму, я люблю складні книги, складних людей, а зараз спілкуюся з легіоном складних людей. Один легендарний Зеник чого вартий. Ця людина накосила стільки сепарів, але при цьому він скромний і добрий до нестями. Потрібно дивитися, що на що ти обмінюєш. Я вважаю, що я обміняв непогано.

- А ти добрий?

- Я добра людина, добріших за мене просто не знайти, а якщо хто засумнівається в моїй миролюбності - ми його размажемо своєю добродушністю (підступно посміхається).

Якби у мене була така можливість, я хотів би подякувати деяким людям. Величезна подяка вам, волонтери, величезна подяка вам, госпітальєри, які нас лікують. Тому що зараз піде нежить і я вже відчуваю (сміється). Величезна подяка, хлопці!

Дуже дякую медикам. Бережіть наших поранених бійців. І, хлопці, повертайтеся швидше сюди. Ми вас тут так чекаємо. Всім побратимам хочу побажати невразливості. Будьте невразливі, хлопці.

Читайте: "Секретна, як не знаю що": Пашинін розповів про підготовку спецоперації в зоні АТО

- Ми поставили тобі багато питань, а тепер уяви себе на нашому боці, на боці інтерв'юера. Якби була у тебе така можливість, яке питання ти поставив би українцям?

- Дорогі українці, ви яскраві, дивовижні. І все ж так чудово починалося. Ми так чітко бачили це у 2014 році. Може вистачить? Візьміть і прикиньте - ось заявлені цілі, а ось досягнуті. І давайте порадуємо один одного в цьому єдиному життя. Давайте поживемо один для одного.

Введіть закон про правду, за яким за брехню буде загрожувати тюремний термін. Ну і карайте. Звичайно, карайте. Якщо відпускають цю сепаратистку Штепу... (задумався). По-перше, її треба прибити за зачіску. А по-друге, за сепаратизм... Та ні, все ж таки за зачіску треба її лупашити! А вона ще й сепаратистка. Це бридко.

Ну, загалом, не мені давати вам поради, я тільки запитую. Будьте здорові.