Де ти, Адаме? В Україні презентували фільм про Афон
8 жовтня на XVII міжнародному фестивалі православного кіно "Покров" у київському "Будинку Кіно" відбулася прем'єра документального фільму "Де ти, Адаме?"
Його головним героєм став ігумен православного чоловічого монастиря Дохіар на Афоні геронда (старець) Григорій (Зуміс), який залишив цей світ у жовтні минулого року.
Фільм унікальний з кількох причин. Організація зйомок тривала довгі роки, оскільки на Афоні заборонено знімати кіно. Фільм був створений зусиллями всього кількох осіб. З моменту першої зйомки до останньої минуло 4 роки.
І все ж таки головне у фільмі – не це.
Головне – його медитативність, споглядальність і особливий посил.
Вже з перших хвилин глядач потрапляє у паралельний світ поза часом. Хвилі накочуються на берег і відступають, сонце з'являється за обрієм і знову ховається за нього, природа пробуджується і знову завмирає. Вічний кругообіг вічного життя.
Читайте: Ченці з Афону розповіли про мир в Україні та нескромних священиків
В цей вічний природний цикл вбудований цикл людський – здається, що і він вічний. Дзвін, ранкова молитва, богослужіння, трапеза, робота, знову молитва, усамітнення, знову фізична праця і знову – дзвін та молитва.
Рух камери практично не відчутний. Схоже, її не помічають і самі головні герої – геронда і ченці. Здається, що про земні турботи і небесні таємниці вони розповідають не режисеру, а особисто тобі – своєму гостю і найкращому другу.
...В кадрі кілька разів з'являється покалічений старий пес, який повзе, тягнучи за собою мляві лапи. І зграя напівдиких котів усіх мастей, які зібралися навколо свого годувальника – місцевого ченця.
Читайте: На Афоні знайшли старовинний храм запорізьких козаків: фотофакт
Це світ, який приймає покалічені тіла і душі.
Це світ, у якому знають, що таке співчуття і прощення.
Це світ, у якому не забули, що таке людські сльози.
"Я багато плакав", – зізнається старець. І кадри, що вихоплюють його мокре обличчя, підтверджують це.
...Сьогодні в обителі особлива подія: постриг ченця. "Чи вільним розумом і з власної волі приступаєш до Господа?" "Не з нужди чи з примусу?" "Чи будеш у монастирі, борючись до останнього подиху?" "Чи збережеш себе у незайманості, цнотливості і благочесті?", – запитують молодика. І він знову і знову підтверджує своє рішення.
...Чернець Єфрем, хірург за освітою, під місцевою анестезією ножицями ріже собі пальця. "Ви самі собі зробили операцію?" – запитує голос за кадром. "Ніготь був пошкоджений, треба було його прибрати. Хірург теж має відчувати біль, не тільки іншим його завдавати", – пояснює він, усміхаючись.
...В обителі святкують Воскресіння Христове. Після великоднього богослужіння – святкова трапеза. Братія влаштувала "битву писанок". Хлопчик дарує геронді "невбиване" яйце – дерев'яне. Той, сміючись, бере подарунок і поспішає перевірити його "у справі".
Читайте: В Киеве тысячи людей выступили в поддержку Десятинного монастыря
Смішне і сумне. Серйозне і кумедне. Мале і велике. Тут є все – як і у звичайному людському житті. Але є і щось більше – те, що можна відчути, тільки перебуваючи тут, поруч із цими людьми.
У фільмі вустами самого геронди і ченців проголошуються вічні християнські істини і головний заклик до вірян – до покаяння. "Де ти, Адаме?"
Але навіть людині, що далека від християнства і православ'я, від релігії як такої, варто його подивитися. Хоча б для того, щоб переконатися: у світі є місце, де моляться за всіх. Де приймають всіх. Де вірять у безсмертя людської душі і де готові зробити все, щоб привести її до спасіння.
Довідка OBOZREVATEL:
Фільм "Де ти, Адаме?"
Режисер, оператор і монтажист Олександр Запорощенко
Продюсер і автор ідеї Олександр Плиска
Композитор Святослав Луньов
Тривалість: 80 хвилин