Постраждають магазини і пошта: як вдарять по українцях нові правила покупок в інтернеті
В Україні заборонили купувати товари накладеним платежем. Нові зміни ухвалені у Верховній Раді й уже викликали широкий резонанс у суспільстві. Багато хто називає ідеї революційними, а дехто каже про тотальний контроль податкової за українцями.
У чому суть і як українці платитимуть за товари та послуги — розбирався OBOZREVATEL.
Цей текст про:
нові закони від "Слуги народу", які змінять правила роботи з чеками і товарами;
те, як податкова контролюватиме процес купівлі-продажу товарів і послуг;
загрозу зникнення інтернет-магазинів і такого поняття як накладений платіж.
Що ухвалили нардепи
У п'ятницю, 20 вересня, монобільшість ухвалила одразу два знакові закони. Перший — №1053-1 про "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Він спрямований на детінізацію розрахунків у сфері послуг.
Головні нововведення:
Обов'язковість видачі повного фіскального чека під час проведення операції;
У нових правилах кожен продавець зобов'язаний видати покупцю фіскальний чек. Касові апарати обов'язкові для всього малого бізнесу з обігом понад 1 мільйон гривень щорічно. Правда, для окремих категорій нижню планку доходу взагалі прибрали й встановили "групу ризику". Це інтернет-магазини, готелі, турагентства, кур'єрські служби.
Читайте: Пенсії під загрозою, а підвищення зарубали: сюрпризи проєкту бюджету України на 2020-й
Простіше кажучи, під час купівлі товарів або послуг вам просто зобов'язані видати чек. Для бізнесменів, правда, в цьому контексті пішли на поступки — видавати чек потрібно не за допомогою спеціального обладнання, а по суті будь-яким, де є програмне забезпечення (наприклад, зі смартфона).
Цей пункт викликав особливе обурення у багатьох економістів. Адже виходячи з його логіки, всі покупки через накладений платіж опинилися поза законом. Детально про цю проблему написано трохи нижче.
Мінфін бере під контроль усі транзакції.
Порядок роботи з РРО (касовим апаратом) тепер регулюється не Нацбанком, а міністерством фінансів. Усі операції не захищені банківською таємницею. Вони стануть відкритими для податкової служби, яка в режимі реального часу простежить за будь-якою з них. Це зроблено для того, щоб у продавців не було можливості приховати свої доходи або просто торгувати "в сіру".
Зміни штрафів.
Читайте: "Питання часу": в Україні можуть посилити правила торгівлі в інтернеті
Так, бізнес змусять вести облік усього, що в нього є — наприклад, техніки, яка числиться на підприємстві. За порушення зніматимуть до 200% від вартості товару. Штрафуватимуть і за невиданий продавцем чек — 10-50% від вартості продукції, а з часом уже й 100-150%.
Закон набуде чинності не одразу. Автори ввели перехідний період — для "групи ризику" до 1 жовтня 2020 року, а для решти до 1 січня 2021 року.
Другий закон — №1073. Він по суті доповнює попередній. Але все ж містить декілька важливих змін.
Перевірка чеків.
Кожен покупець зможе зайти у відкриту базу даних і за номером чека перевірити його справжність. Також українці отримають реальну можливість поскаржитися на фальшиві чеки (або на невидачу). За це їм повернуть гроші (на покупки від 850 гривень). Компенсує всі витрати саме продавець.
Які загрози і думки експертів
Окреме нарікання з боку багатьох українців викликав нюанс із тотальною фіскалізацією. Через це рішення частина звичних для українців послуг буде поза законом. Наприклад, накладений платіж.
Логіка проста — коли покупець отримує через службу доставки товар, він забирає його, сплативши ціну кур'єрській службі. Та зі свого боку відправляє суму безпосередньо продавцю, але чек не видає.
Читайте: Менше грошей сиротам і більше ДБР: спливли показові нюанси бюджету-2020
Як виявилося, під час засідання профільного комітету цей нюанс помітили, але його голова відповідну правку відкинув. Про це повідомив журналіст Євген Плінський на своїй сторінці у Facebook.
"У чому суть: коли я купую товар накладеним платежем через Нову Пошту, то продавець не може видати мені фіскальний чек заздалегідь. Він мені відправляє товар, а я йому післяплатою — гроші через ФК "Пост Фінанс" Нової Пошти. Одержувач коштів за товар, як правило, не сам магазин чи навіть ФОП, а якась фізособа.
Фактично — це не продаж товару, який потрапляє під оподаткування, а просто пересилання грошей. І довести факт придбання — нереально. Ви у магазину нічого не купили. Немає факту оплати. Щоб інтернет-магазин не маніпулював цією схемою і не ховав продажі, на засіданні з місця запропонували внести правку і зобов'язати його у рамках трьох днів вибивати електронний чек.
Рішення чудове, а в контексті кешбеку дає покупцю інструмент не "забити" на чек, натомість перевірити його в базі. Ця правка дозволить вивести з тіні величезний пласт нелегального збуту товару через інтернет пересиланням Новою Поштою. Але чомусь глава комітету її відкинув", — пояснив Плінський.
Фінансист Василь Невмержицький у коментарі OBOZREVATEL пояснив, що в нинішньому законі зовсім незрозумілий механізм, у який спосіб українці отримуватимуть чек за товар, оплачений, наприклад, на Новій Пошті.
"Припустимо, ви замовили взуття на "Розетці", вам доставили товар у відділення Нової Пошти. Приїхав ваш розмір, ви купили взуття. Але ж гроші передаєте не "Розетці" — продавцю, а по суті посереднику — Новій Пошті. Ця компанія вже пересилатиме суму кінцевому власнику товару, водночас чек видавати вона не може.
Це заплутаний ланцюжок, і механізм видачі чека на цьому етапі в законі не прописаний. Логічно, далі процес повинен регламентуватися, наприклад, тим же Кабінетом міністрів України", — підкреслив фінансист.
Загалом ухвалені закони Невмержицький охарактеризував як занадто нові для України. Зрозуміти, в який бік вони поведуть — хороший чи поганий — дуже складно.
Читайте: В Україні хочуть ввести новий пенсійний вік: чого очікувати
"Думки моїх знайомих експертів, банкірів, та й просто друзів різняться. Такі ідеї в новинку для країни і точно спрогнозувати ефект мені складно. Єдине, щоб я порадив — провести масштабну інформаційну кампанію для населення. Як для покупців, так і для бізнесу. Упевнений, що багато представників малого бізнесу не знають, що їм потрібно декларувати і які чеки видавати", — підсумував Невмержицький.
А от у Новій Пошті заявили, що цхвалені закони ще не підписані президентом, тому фінального тексту для аналізу немає.
"Але на всі ваші сумніви і побоювання можемо запевнити: законопроєкти стосуються обов’язку застосовувати РРО. Питання післяплати, онлайн-розрахунків чи надання послуг поштового зв’язку вони не зачіпають, і на можливість надавати вам якісні послуги нашою компанією не впливають.
Після того, як президент підпише вказані закони, і будуть опубліковані їхні офіційні тексти, ми надамо більш ґрунтовний коментар", — зазначено у повідомленні компанії.
Розкритикували в цілому закони й у "Голосі". Наприклад, народна депутатка Галина Васильченко пояснила: ідея хороша, але вимагає багато доопрацювань. У партії пропонували підняти обов'язкову фіскалізацію для малих бізнесменів із 1 до 1,5 мільйона гривень, а загалом нові правила ввести з 1 січня 2022 року.
Не голосували за ідею і в "Європейській солідарності". Ексглава податкового комітету, народна депутатка Ніна Южаніна пропонувала ввести правила з 2024 року, показати реальну економічну необхідність збільшувати тарифи, скасувати норми щодо кешбеку (цей механізм можуть використовувати шахраї — просто підробляючи чеки) тощо. Зміни не були підтримані.
Варто зазначити: якщо резонансне рішення щодо накладеного платежу не буде деталізовано, то після набрання чинності закону такі платежі стануть незаконними. Це досить негативно позначиться на роботі інтернет-магазинів і створить труднощі для мільйонів українців.