Зрада чи перемога? Що отримала Україна від Асоціації з ЄС за 5 років
5 років тому Україна ратифікувала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. 27 червня 2014 під час засідання Ради ЄС п'ятим президентом України Петром Порошенком і керівництвом Європейського Союзу і главами держав і урядів 28 країн-членів ЄС було підписано економічну частину документу.
16 вересня 2014 року Верховна Рада і Європейський парламент синхронно ратифікували цю Угоду. Згодом українська сторона завершила всі внутрішньодержавні процедури з допомогою передачі грамот до відповідного уповноваженого органу Євросоюзу.
OBOZREVATEL пропонує вам коротко ознайомитися з тим, що Україні вдалося виконати за ці 5 років.
Ще у 2004 році окремим Законом України від 18.03.2004 р № №1629-IV було затверджено цілу Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до норм Європейського Союзу. Вона визначила все механізми і процедури такої адаптації.
Також в законодавстві України (№ 2411-VI) чітко прописано, що забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний і правовий простір є основною метою зовнішньоекономічної політики. Таким чином наша країна збирається отримати членство в ЄС.
Ще у лютому 2019 року чинний на той момент віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявляла, що Україна виконала угоду на 52%. Вона також уточнила, що за результатами проведення Ради асоціації та саміту Україна-ЄС у 2018 році було вирішено продовжувати у 2019 році діалог щодо поглиблення співпраці між сторонами в сферах енергетики, митного співробітництва, цифрового ринку, юстиції, свободи і безпеки.
Впровадження Римського статуту в законодавство України
Римський статут – це документ, яким був заснований Міжнародний кримінальний суд. Він покликаний доповнити національні органи кримінальної юстиції країн-учасниць, які підписали документ. Варто зазначити, що у 2000 році наша країна також підписала його. Але з імплементацією поки залишаються питання.
Вся справа в тому, що Конституційний Суд України визнав неконституційним положення Римського статуту в тій частині, в якій передбачено, що Міжнародний кримінальний суд буде доповнювати українські суди у кримінальному діловодстві.
Але оскільки, цей пункт суперечить Конституції України, то поки незрозуміло, як буде впроваджуватися цей пункт Угоди. Цілком ймовірно, доведеться вносити зміни в Основний закон.
Читайте: Глава Єврокомісії заговорила про прискорення вступу України в ЄС: деталі
Зона вільної торгівлі з ЄС
В рамках 10-річного терміну, Україна буде зобов'язана поступово зменшувати або скасовувати ставки ввізного мита на товари, які будуть ввозитися з єврозони і навпаки. При цьому країни ЄС будуть поступово зменшувати і скасовувати ввізні мита на нашу продукцію.
Крім того, будуть передбачені певні тарифні квоти для імпорту товарів: з України в ЄС і з ЄС в Україну. Таким методом і передбачається створення вільного товарообігу.
При цьому ст. 30 Угоди про асоціацію обмежує сторони (крім кількох випадків) в праві збільшення мит або в можливості встановити будь-які нові мита на товар, який виготовлений в іншій країні.
У 2018 році обсяг експорту з України в 28 країн ЄС досяг $16,4 млрд. Зокрема Італія і Польща входять до трійки найбільших торгових партнерів нашої країни. На другому місці Варшава з показником в $2,7 млрд, а на третьому - Рим з обігом у $2,2 млрд. ЄС купує в України зернові, насіння, масла, руду, чорні метали, деревину та ін.
Зона вільної торгівлі з Європейським Союзом створила для України можливість повноцінно виходити на найбільший ринок і завойовувати своє місце у конкурентному середовищі. Україна знаходиться на перехресті торгових шляхів між Європою і Азією, має найбільші площі родючих земель в регіоні, освічене населення. Але всі ці ресурси на даний момент всього лише створюють інструменти для потенційного зростання.
Економіст Євген Олейников вказує ще на одну проблему – українському бізнесу потрібні лабораторії на території власної країни, де можна буде отримувати дійсні в ЄС сертифікати якості. Це дозволить виходити на європейський ринок з вже готовими документами.
"Тобто коли український постачальник хоче співпрацювати з ЄС, йому доведеться там проходити процедуру сертифікації. Якби Мінекономрозвитку дійсно хотіло щось зробити для просування експорту, то почати потрібно було з створення мережі акредитованих ЄС лабораторій, щоб тут можна було проводити відповідні дослідження і протоколи подавати в ЄС", – переконаний економіст.
Варто відзначити, що набуття чинності ЗВТ з ЄС не призведе до відчутного зниження цін на внутрішньому ринку. Однак це допоможе сповільнити темпи інфляції в Україні та привести до збільшення асортименту товарів і послуг.
Безвіз з Євросоюзом
Україна отримала можливість подорожувати в країни ЄС без необхідних віз 11 червня 2017 року. Цьому передував тривалий процес. Але ще десь за 7-8 місяців до фінального рішення, в ЄС вже відверто натякали на позитивний для України результат.
15 листопада 2016 року Рада ЄС опублікував висновки щодо програми "Східного партнерства", згідно з якими підкреслюється важливість "своєчасного" завершення процедур з надання безвізового режиму для України та Грузії. У документі згадувався прогрес, досягнутий Україною, Грузією і Молдовою в здійсненні Угод про асоціацію, що буде сприяти "подальшій політичній та економічній інтеграції з ЄС".
Через два дні країни Європейського союзу попередньо схвалили введення безвізового режиму з Україною. Пізніше президент Європейської ради Дональд Туск заявив в Брюсселі, що Україна виконала всі вимоги Євросоюзу для надання їй безвізового режиму. При цьому в ЄС на той момент вже проробляли механізм припинення безвізового режиму для третіх країн. Що залишалося останньою ланкою для надання Україні безвізового режиму.
Підвищення акцизів на товари
Україна в рамкам підписаної Директиви ЄС взяла на себе зобов'язання підвищити акциз на сигарети. У більшості країн ЄС пачка коштує близько 5 євро. Українці ж досі можуть купувати сигарети за 1,2-1,5 євро. Верховна Рада взяла на себе зобов'язання з часом (до 2025-го) зрівняти ціни. В результаті щорічно акциз підвищують на 20%. А в цьому році його додатково піднімуть ще й на рівень торішньої інфляції (9%).
Якщо раніше з 1000 сигарет потрібно було заплатити акциз в розмірі 693,5 грн (13,8 грн з кожної пачки), то з 1 липня – вже 756 грн, або 15,12 грн за пачку. Подорожчання з липня склало мінімум 1,32 грн за кожну пачку.
Також Україна зобов'язалася згодом довести ціни на алкогольні напої до рівня ЄС. Таким чином вони будуть підвищуватися щороку до 2021-го на 6-9%. На даний момент темпи зростання становлять 9,9%.
"Темпи зростання цін на алкогольні напої залишилися практично незмінними (9,9% в рік)", – йдеться в інфляційному звіті НБУ. Так, пляшка горілки, яку в січні можна було купити за 70 грн, вже в кінці року буде коштувати близько 77 грн.
Чим ризикує Україна
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охрименка, для нашої країни асоціація дала шанс запустити виробничу кооперацію з ЄС, і замість сировини поставляти в ЄС готову продукцію. Він зазначає, що успіхи України досить слабкі – за 5 років нічого в цьому напрямку не було зроблено.
На його думку, Угода про асоціацію з ЄС для України - це не риба, а вудка. Ніхто не буде закривати підприємства в ЄС, щоб купувати товари з України. Охріменко називає усіма успіхами асоціації - це спрощення процесу працевлаштування та навчання в ЄС і експорт сировини, перш за все кукурудзи і соняшникової олії.
Читайте: Євросоюз раптово заборонив поставки українських фруктів: у чому справа
При цьому аналітик фінансової компанії Альпарі Максим Пархоменко вважає, що основною складністю в торгівлі України з ЄС є бар'єри, які сформовані з боку ЄС.
"Вони не дозволяють нам швидкими темпами збільшити експорт. Одна з головних проблем полягає в тому, що безмитні квоти для української продукції закінчуються мало не в перші дні кожного нового року. Наприклад, квоти на курятину, ми вичерпали протягом перших тижнів року. річна квота на постачання меду становить всього лише 8 тис. тонн, томатної пасти - 13 тис. тонн, курятини - 36 тис. тонн, кукурудзи - 1 млн. тонн. На жаль, швидкість збільшеннях цих квот вкрай повільна", – заявляв він в коментарі "Аргументи і факти".
На його думку, Україна не зможе в повній мірі конкурувати з європейськими виробниками через наявність квот на поставки продуктів в ЄС.
Втім, в недавній час з боку країн ЄС прозвучало багато суперечливих заяв не щодо економіки, а на рахунок безвізового режиму для українців.
Приміром, наробила багато галасу заява глави МВС Естонії, голови Консервативної народної партії Марта Хельме про те, чи можна скасувати безвізовий режим для громадян України, які приїжджають в країну. Відповідні законодавчі ініціативи він планує передати парламенту вже цієї осені.
Політик додав, що лідери партії заздалегідь припускали, що як тільки Україна отримає безвізовий режим з Євросоюзом, вона стане "троянським конем".
"Троянським конем зокрема і для Росії, тому що ті, хто приїжджають сюди, не так українці, як росіяни зі сходу України, зросійщені українці або просто хомо-совєтікус. Цей міграційний тиск зі сходу на нас дуже сильний, і він продовжує посилюватися", – сказав він.
Хельме вважає, що повністю скасувати міграцію не вийде, але Естонія повинна мати можливість вирішувати, кого, в якій кількості, на який термін і на яких умовах впускати.
Втім через свої слова він одразу нарвався на критику своїх колег: міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу розкритикував заяву Хельме, підкресливши, що скасувати право безвізового режиму для українців неможливо і не в інтересах країни.
"Крім виконання Україною об'єктивних умов, це рішення було чітким політичним кроком Євросоюзу, і відмова від нього не відповідає нашим інтересам в підтримці інтеграції України в Євросоюз", – пояснив він.
Читайте: Євросоюз несподівано ввів обмеження на торгівлю з Україною: що потрапило під заборону
Крім того віце-голова комісії із закордонних справ Рійгікогу Марко Міхкельсон заявив, що уряд Ратаса крок за кроком змінює курс зовнішньої політики Естонії. Так він прокоментував ініціативу міністра внутрішніх справ.
"Навіть Путін не називав Україну троянським конем для Європи. Тепер це зробив член уряду Естонії", – зазначив він. За його словами, від безвізу з Україною Естонія більше виграє, ніж втрачає.
"Від системи безвізових відносин Естонія завжди більше виграє, ніж втрачає. Україна не є проблемою незаконної імміграції. Не будемо забувати, що Україна і за нас бореться проти російської агресії", – додав Міхкельсон.
Показово, що такі заяви прозвучали напередодні п'ятої річниці Асоціації з ЄС. Таким чином, Україні загрожує повною мірою зіткнутися з тим, що в ЄС можуть бути незадоволені тими поступками, на які пішли заради Асоціації. Оскільки майже половину необхідних вимог ЄС Україна так і не виконала.