Жебрівський назвав альтернативу земельній реформі
Запропонована провладною більшістю у Верховній Раді земельна реформа є поспішною і недосконалою. Аби земля працювала на громадян України, варто кардинально змінити підхід до створення ринку землі.
Як саме – у блозі на OBOZREVATEL розповів лідер партії "Республіканська платформа" Павло Жебрівський.
"Сьогодні вже навіть деякі представники Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку натякають на те, щоб ми не поспішали продавати землю. Натякають – голосно сказати не можуть, адже Світовий банк і Міжнародний валютний фонд кричать: “Продавайте, бігом, тоді заживете і все буде добре”. А мислячі представники ЄБРР і ЄІБ радять: “Спочатку викупіть у державу цю землю, а потім вже визначитеся, що з нею робити”, – зауважив політик.
На думку Жебрівського, існує дві моделі земельного права, за впровадження яких земля працюватиме на всіх громадян України. Перша з них передбачає створення Державного земельного банку, який скуповуватиме земельні паї у всіх, хто хоче і має право продати свої наділи.
"Але тут є величезна проблема – той факт, що наш бюджет є просто жалюгідним для цього. Приблизно 40% казни витрачаються на обслуговування державного боргу, ще 20% – на функціонування силових органів, десь 35% – на соціальні функції і лише 5%, якщо не менше, – становлять наш бюджет розвитку. Тож, якщо сьогодні дивитися правді в очі, то в державній скарбниці немає коштів. Насправді це свідчить не про те, що їх взагалі немає в країні, а про те, що уряд не може організувати діяльність так, щоб гроші надходили до бюджету. Через це варто розглянути іншу модель", – застеріг він.
Читайте: Земля - селянам? Чим небезпечна ЗЕмельна реформа
Друга, оптимальна для України модель, передбачає проведення другого рівня пенсійної реформи і створення Державного накопичувального пенсійного фонду, за допомогою якого накопичуватимуть собі пенсії громадяни від 35 років.
"Оскільки в усій Європі та Україні зокрема спостерігається старіння нації, ми маємо думати, що буде через 25-30 років із людьми, які сьогодні слухняно відкладають гроші на майбутнє. І перше, що спадає на думку, – це накопичувальна система пенсійного забезпечення. Переходимо на другий рівень пенсійної реформи, створюємо Державний накопичувальний пенсійний фонд, який за рахунок відрахувань викуповує землю у власників паїв, які виявляють таке бажання", – розповів Жебрівський.
Далі, за словами політика, аби впоратися, зокрема, з проблемою девальвації заощаджень, Державний накопичувальний пенсійний фонд мав би передавати в оренду викуплену землю.
Читайте: Зовнішня політика Зеленського: "Аннушка уже разлила масло"
"Після цього на конкурсних засадах передаємо ці території у довгострокову оренду фермерам. І предметом застави для отримання кредитів на інновації та господарювання в такому разі є саме договір на право довгострокової оренди. Це та модель, що має місце тут і зараз. Сьогодні в Україні працюють приблизно 12 млн українців, тож уже наступного місяця після запровадження реформи можна викуповувати землі. Якщо сьогодні 5-7% власників готові продати свої ділянки, то вже першого року можна викупити всю землю. Тоді ресурс Державного пенсійного фонду не здевальвує, і за 30 років усі українці користуватимуться плодами землі сільськогосподарського призначення", – пояснив Жебрівський.
За його словами, за такої моделі Пенсійний фонд виступав би своєрідним державним оператором обслуговування земель, акумулюючи і направляючи отримані з аграрного сектора надходження у соціальну сферу.
"Пріоритетне право на взяття в оренду землі в певному населеному пункті необхідно надати особі, що в ньому працює і живе. Якщо селянин обробляє до 200 га землі, то отримує на гектари дотації з держави. Другим у черзі на оренду землі має бути той суб’єкт, який виконує у відповідному населеному пункті соціальну функцію – забезпечує соціокультурні потреби його населення. Тут має діяти обмеження – до 2000 га землі в одні руки. Такий суб’єкт господарювання має сплачувати до бюджету визначену суму з гектара", – підкреслив він.
Читайте: Шоу триває: розбираємо вигадані "перемоги" влади по пунктах
"Найнепріоритетніші – ті, хто хочуть купити багато землі – латифундисти. Оскільки для них це є крупним виробництвом, то вони мають платити податки як промисловість. Така система урівноважить різні форми господарювання – малий, середній і крупний бізнес, а це, своєю чергою, сприятиме розвитку сільських територій", – підсумував політик.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що дискусійна земельна реформа була ухвалена Верховною Радою у першому читанні: за неї віддали свої голоси 240 народних обранців – переважно із фракції "Слуга народу".