Задовольнялися шпротами: як злидні в СРСР вплинули на населення
У Радянському Союзі шпроти були вишуканим блюдом під час застіль на тлі повної відсутності нормальних продуктів через звичний на той час дефіцит.
Про це йдеться у статті "Чому в СРСР так любили шпроти в олії (особливо на бутерброді)" на " Яндекс. Дзен ".
Задовольнялися шпротами: як злидні в СРСР вплинули на населення
"Мало хто знає, що існує риба, яка називається "балтійський шпрот". Спочатку ароматні рибки в банці саме цього різновиду і називалися шпротами. Пізніше так стали "обзивати" й інші консерви, які робилися з тюльки, молодого оселедця і навіть салаки", – пишуть автори статті.
Задовольнялися шпротами: як злидні в СРСР вплинули на населення
За їхніми словами, багато хто пам'ятає, що за радянських часів баночку шпротів було дістати не так вже й просто, а кожна поважаюча себе господиня готувала вишуканий святковий стіл. Шпроти були таким собі мірилом добробуту для радянської людини. Шпроти дуже любили, а особливого поширення отримали бутерброди з цієї смачної рибкою.
Задовольнялися шпротами: як злидні в СРСР вплинули на населення
"У цьому немає нічого дивного, адже бутерброд ситніше, ніж просто риба, та й виглядає таке блюдо досить цікаво. До речі кажучи, не слід забувати, що за часів СРСР дивувати гостей було особливо нічим. Це зараз у магазині можна знайти все що душа забажає, а раніше і банку зеленого горошку було придбати досить проблематично", - йдеться у статті.
Проте, як стверджується, не можна сказати, що шпроти були неймовірним дефіцитним товаром: швидше, "полудефіцітним", адже їх дістатибуло в рази простіше, ніж багато інших делікатесів.
Задовольнялися шпротами: як злидні в СРСР вплинули на населення
Популярність шпротів пояснюється просто. Люди у повоєнний час не були розпещені продуктами. А шпроти виглядали незвично і були чимось новим для більшості радянських людей. Незвичайна екзотика швидко стала асоціюватися зі святом і застіллям.
Як повідомляв OBOZREVATEL , в СРСР люди жили у квартирах на пташиних правах і у будь-який час могли бути виселені, це скоріше нагадувало договір довгострокової оренди, ніж власність.